Сьогодні читає меншість. Це факт беззаперечний і відомий всім.
На кого ж лягає тягар популяризації читання та виховання думаючого нового покоління?
В першу чергу, на батьків, потім вже на вихователів і вчителів, але також цим займаються дитячий автор, видавець та бібліотека. Зважаючи на те, що лише книгою дитину в бібліотеку вже заманити непросто, ці державні установи починають розширювати спектр послуг. Тепер в бібліотеці можна не тільки взяти книгу, але й також скористатися інтернетом, весело провести дозвілля, завітати на виставку чи, навіть, на курси вивчення мови. Сьогодні бібліотека вже не така, як була колись. Вона поєднала в собі безліч функцій і все для того, щоб споживачу-читачу було цікаво. Але чи справді цей споживач є читачем?
Безперечно, збільшення кількості послуг у стінах читальні — це великий плюс. Адже більшість того, що сьогодні пропонується малюкам, це заходи, які не тільки розвивають і розважають, вони знайомлять з книгою, зацікавлюють нею. Та й молоді батьки так само можуть отримати багато корисної інформації з приводу виховання. Але часто бібліотека все ж заохочує споживача, а не читача. Навіть держава націлена саме на споживача. Бібліотекар Національної бібліотеки України для дітей Олена Кислова зазначає: «Функції бібліотек сьогодні змінюються, і бібліотеки радіють з того, що вони можуть залучати саме відвідувачів на певні послуги... Навіть термінологію в Законі про бібліотеки та бібліотечну справу змінено: замість читачів тепер вживається термін користувачі (ще з 2000 року)».
Діти приходять до читалень задля користування безкоштовним інтернетом, вони прагнуть взяти участь у святі та погратися з однолітками. І їхньої провини в цьому аж ніяк немає. Звинувачувати бібліотеки? Але ж вони таким чином намагаються вижити, втриматися на плаву в сучасних ринкових умовах. Адже, що говорить молодь, навіть та, яка читає: «Все можна знайти в інтернеті». Особисто я з цим не погоджуюся. Особливо це стосується сучасної літератури. Видавництва борються за авторські права, відтак у всесвітньому павутинні не так вже і просто, а інколи і неможливо, знайти бажану книгу для дитини. Тому лишається або придбати її, або ж відвідати бібліотеку для дітей.
Та повернуся до трансформації бібліотек. При бібліотеках зараз діють різноманітні проекти. Починаючи від правових, закінчуючи пропагандою контрацепції. Авжеж, багато всього організовують і для дітей (саме їх необхідно закликати до читання в першу чергу). Сьогодні вже зрозуміли, що діти вчаться через гру, тому в бібліотеках вже не почуєш вимоги абсолютної тиші. Ігри, вікторини та презентації, виступи і навіть турніри замінили гортання книг.
Представники дитячих читалень погоджуються, введення інновацій збільшило кількість відвідувачів, але, в більшості випадків, приходять вони саме через інновації, а не за книгами, До прикладу, Кіровоградська обласна дитяча бібліотека для дітей імені Аркадія Гайдара, проводить щорічні дослідження своєї аудиторії. Мета різноманітних анкетувань одна – дослідити, що необхідно читачу, з яким запитом дитина приходить до бібліотеки і що необхідно змінити. Завідуюча відділом розвитку дитячих бібліотек і маркетингу кіровоградської обласної бібліотеки для дітей імені Аркадія Гайдара Ніна Расторгуєва, розповіла, що в останньому дослідженні, яке ініціювала Національна бібліотека («Бібліотека, книга, комп’ютер, читання: орієнтації підлітків»), на питання: «Яка мета використання комп’ютера та Інтернету?» більшість респондентів (діти 5-9 класів) відповіли: «для пошуку різноманітної інформації». На другому місці стоїть спілкування і на третьому – допомога в навчанні (дані по Кіровоградській області). Втім, за словами спеціаліста, діти, які приходять в бібліотеку – це читаючі діти. Виключно за послугами до бібліотеки дороги не знаходять.
І як саме залучити сюди дітей, що не читають, мабуть, питання державного масштабу. А поки бібліотеки не стоять на місці і намагаються відповідати запитам часу.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2014/10/28/083205.html
|
