Сьогодні, 23 вересня, о 20.00, у Кнайп-пабі «Купідон» (вул. Пушкінська, 1-3/5.) відбудеться презентація книжок Ірини Шувалової «Ос» і «Аз».
Ірина Шувалова – українська поетка та перекладач. Здобула освіту з філософії та перекладу в Україні, а також закінчила магістратуру з порівняльного літературознавства в Dartmouth College у Сполучених Штатах за програмою Фулбрайт. Ірина є лавреаткою понад десяти українських та мінародних премій та нагород у галузі поезії та художнього перекладу (зокрема, володаркою першої премії конкурсу видавництва «Смолоскип» та міжнародної перекладацької премії БродськогоСпендера). Вона брала участь у низці творчих резиденцій в Європі. Ірина є авторкою трьох поетичних збірок – «Ран» (2011), «Ос» (2014) та «Аз» (2014). Її поезія, переклади та публіцистичні дописи широко публікувалися в українській та закордонній періодиці, зокрема в Ambit, Modern Poetry in Translation, Poetry International, The International Poetry Review та Words Without Borders. Вірші Ірини перекладено вісьмома мовами.
Друга і третя поетичні збірки Ірини Шувалової народилися двійнятами: після дебютної книги поетки «Ран», яка побачила світ 2011 року, настала черга «Ос» і «Аз» (обидві датовані осінню 2014 року). Як і більшість близнюків, дві нові збірки схожі – й разюче відмінні одночасно.
«Ос» - це книга води і вітру; елементальна і ефемерна водночас. Іще - це книга зворотнього дорослішання, доростання поета до свого власного коріння. Тут метафори тоншають, а невагомий світ сутінків та напівтонів заступає важку чорно-біло-червону кольорову гаму. Зрештою, «Ос» - це книга страхів, але водночас і книга безупинного невтомного безстрашного сподівання. Це крок у прозорість, яка у відповідь розкриває свої обійми.
«Аз» - третя книга поезій Ірини Шувалової і перша літера старослов’янської абетки. Також «аз» означає «я», і так перша літера алфавіту добігає кінця в собі – останній, а остання набуває початку в собі – першій. Змія кусає себе за хвіст – і триває вічно. «Аз» – книга циклів: вона вся – подорожі й повернення; припливи і відпливи; смерть, переродження і тривання; зрощення, розлука і знову повернення в нерозривну суцільність. Стихія цієї книги – земля, з якої – крізь її червону глину, глевкий порох, камінні брили, мертву кору – безупинно і вперто пнеться назовні невтомне зелене життя. Аз – це початок саду.
Поетичні читання перериватимуться відповідями на питання та життєвими історіями, а також супроводжуватимуться музичними імпровізаціями автора унікальної, 10-ти струнної електро-гітари - Дмитра Радзецького.
Модератор: Поліна Городиська
Вхід вільний.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/pesentation/2014/09/23/081334.html
|
