Буквоїд

Українські ілюстратори. Марися Рудська

Продовжуємо огляд сучасних українських ілюстраторів, який, у вигляді міні-абетки, склала Оксана Кришталева.
Книжки із розкішними барвистими ілюстраціями супроводжують мене з дитинства. Не віддаю їх нікому. Буває, натраплю вдома на якусь книжку, яку читала ще малою, і виникає так багато спогадів, пов’язаних і з книжкою, і з текстами, і з власним фантазуванням, і з мандрівками центром Львова, який тоді був мені більше казковим, аніж реальним містом… адже я тут народилась і перших 13 років свого життя прожила у центрі. Книжки із розкішними барвистими ілюстраціями супроводжують мене з дитинства. Не віддаю їх нікому. Буває, натраплю вдома на якусь книжку, яку читала ще малою, і виникає так багато спогадів, пов’язаних і з книжкою, і з текстами, і з власним фантазуванням, і з мандрівками центром Львова, який тоді був мені більше казковим, аніж реальним містом… адже я тут народилась і перших 13 років свого життя прожила у центрі. Хтозна – можливо, саме завдяки цим книжкам я і сама тепер пишу та неприховано захоплююсь чудовими ілюстраціями. А хто їх створив? Соромно – донедавна не змогла б назвати і п’яти сучасних українських ілюстраторів. А їх же так багато, талановитих, працьовитих і неповторних. Про них не так часто пишуть і ще більше не говорять. А вони ж працюють, живуть і творять поруч із нами. І от – аби хоч якось дослідити цю тему, я вирушила на їхні пошуки – пішки і возом, інтернетом і стежками, які протоптали друзі. Тих, кого знайшла особисто, розпитала про життя і творчість, із багатьма заприятелювала, а про інших знайшла інформацію у світовій павутині. Знаю, що десь зовсім поруч є інші талановиті ілюстратори, але поки що я з ними не знайома. Та прийде час, і вони також стануть моїми приятелями. Якщо не реальними, то бодай віртуальними. І я вам про них розкажу. Оксана Кришталева, керівник літературно-журналістської студії «На горищі». Марися Рудська Я ілюструвала такі книги: Збірка поезій Івана Андрусяка «Неможливості мови» (Ярославів Вал, 2011) «Паварот на маара» Ігар Кулікоў (Мінськ, 2013) Збірка поезій Павла Коробчука «Динозавр» (Ярославів Вал, 2011)  Книга Катерини Єгорушкіної і Штефана Недериці «Будиночок з Води» (Київ, 2011) Збірка поезій Леоніда Сороки в перекладах Івана Андрусяка 2Кишеньковий Дракон» (Грані-Т, 2011) «Правобукварик» (Додаток до журналу «Право України», 2012-2013) Збірка новел Галі Ткачук «Найкращі часи»  (Електрокнига, 2012) Збірка новел «Жесть» Сашка Ушкалова (КСД, 2013) Сашко Ушкалов «Золоті лисенята повертаються. Життя і творчість Юліана Шпола» (Майдан, 2012) Сашко Ушкалов «БЖД» (КСД, 2013) Оксана Боровець «Дерево Будд» (Байда, 2012) Євген Гущин «Перелунисті літа» (Київ, 2013) Перша Музична Абетка (Classica, 2013) Олексій Чупа «10 слів про вітчизну» (КСД, 2014) Також журнали «Пізнайко», «Просто неба», «Веселые истории» – Якими були Ваші перші ілюстрації? Хто їх замовив? Як їх сприйняли? – Першою обкладинкою з моєю роботою була обкладинки збірки віршів Івана Андрусяка «Неможливості мови». Це не була ілюстрація в прямому значенні, це був мій малюнок, який припав до душі Івану і він вирішив оформити ним обкладинку своєї збірки. Була надзвичайно приємно вперше побачити свій малюнок на книжках, що стоять на полицях в книгарнях. – Які ілюстрації у Вас переважають – до дитячих чи дорослих текстів і чому? Які тексти цікавіше і приємніше ілюструвати чи це не має значення? – Переважно працюю з дитячою ілюстрацією, але вже маю не мало оформлених і дорослих книжок. Цікаво ілюструвати будь-які тексти, зміна тематики і стилі, часом техніки дозволяє рости, розвиватися, вчитися чогось нового. Я люблю яскраві детальні ілюстрації, переважно цей стиль личить більше дитячим книжкам. – Які тексти Ви б відмовились ілюструвати і з яких причин? – Для мене важливі передусім комфортні умови роботи: знаходити спільну мову з замовником, достатній термін. Сам текст може бути майже будь-яким. Звісно, легше ілюструвати тексти, насичені яскравими образами і описами, але навіть книжку про ремонт «Запорожця» своїми руками можна оформити цікаво. Врешті, це завжди виклик, знайти цікавий візуальний підхід до тексту. Я би не стала ілюструвати тексти, які порушують мої моральні принципи, але це все теоретично, бо ніколи ще не бачила, щоб такі намагались видати. – Чи повинні оригінали ілюстрацій залишатись у художника, навіть якщо вони виконані для конкретного замовника і конкретних текстів? І чому? – Для мене це питання не є принциповим. Важливо, щоб ілюстрації були в мене, поки триває робота, а по завершенню вони цілком можуть зберігатися в видавництві. Це економить місце в моїй кімнаті. Мені важливо, щоб видавництва надавали ілюстрації для виставок, але ще жодного разу мені в цьому не відмовляли. – Чи легко (цікаво, почесно, корисно і приємно) бути успішним ілюстратором в Україні? Як саме? – Успішним професіоналом нелегко бути в будь-якій сфері. Це потребує з одного боку постійної роботи над уміннями, навчання, саморозвитку, а з іншого боку – необхідно бути непоганим маркетологом, щоби вміти зацікавити клієнта своїм продуктом. В Україні часто можна зіткнутися з відсутністю розуміння авторського права, нехтуванням його, невеликою фінансовою спроможністю видавництв. Але це проблеми, які стосуються, знову ж таки, не лише ілюстраторів, а всієї системи. Це потрібно долати всім нам.  
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/culture/2014/05/06/074719.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.