Москва готувалася до війни з Україною ще 5 років тому. Принаймні, про це свідчить чтиво північно-східного сусіда
У 2009 році в Росії вийшла серія книжок про українсько-російську війну. Тоді вихід цього чтива сприймався як чергова маячня "старшого брата". "Поле боя – Украина. Сломанный трезубец", "Русско-украинские войны", "Война 2010. Украинский фронт" – назви цих книжок п’ять років тому сприймалися як чергова хвороблива уява росіян.
Утім події останніх кількох місяців засвідчили: Росія довго і ретельно готувалася до окупації частини України. Книжкам у цих планах, очевидно, було відведено особливу роль.
Ось анотація до книжки Георгія Савицького "Поле боя – Украина. Сломанный трезубец":
"2010 год. Спровоцировав массовые беспорядки, "оранжевые" нацисты развязывают на Украине гражданскую войну. При помощи "миротворческого контингента" НАТО, под прикрытием американской авиации и бронетехники западноукраинские каратели с трезубцем на погонах начинают истреблять русскоязычное население, стирая с лица земли целые города. Гибнет в огне Полтава, разрушен до основания Днепропетровск. Все Левобережье, Крым и Новороссия поднимаются против оккупантов. Россия помогает бойцам Сопротивления новейшим вооружением, добровольцами и военными советниками..."
А ось анотація Федора Березіна "Война 2010. Украинский фронт":
"Над всей Украиной безоблачное небо..." И в этом небе безнаказанно хозяйничает натовская авиация. А мировая "либеральная" печать помалкивает о начавшемся вторжении. И нет приказов на развертывание систем ПВО. Но есть офицерский долг и боевая техника советского производства. И есть Россия, которая обязательно придет на помощь...
Третья мировая война на пороге! Мировой пожар начнется на Украине. Вооруженный конфликт, вспыхнувший в Крыму, грозит перекинуться на всю Европу. И Россия не остаться в стороне от решающих событий. Главным фронтом будущей войны станет Украинский фронт!"
У 2014 році у того ж Федора Березіна вийшла книга "Украинский фронт. Красные звезды над Майданом".
Для Росії гуманітарна експансія в Україну була, є і залишається не менш важливою, ніж військова інтервенція. Гуманітарну війну Росії, на жаль, ми програли. Нам згодовували їхні серіали, книжки, музику. Нас просто знищували.
Гуманітарною ж інтервенцією можна вважати:
- руйнування української системи освіти Табачником;
- спроби за допомогою проросійських політиків надати російській мові статус другої державної;
- державний патронат і протекція Московського патріархату;
- перехід під контроль російських видавництв найбільшої книжкової мережі України.
Згадане тепер виглядає, як частина великого плану Росії щодо розвалу України. Плану, в якому всім – від Віктора Януковича до парламентських клоунів Олега Царьова та Вадима Колесніченка – було відведено свою роль – роль зрадників і руйнівників власної держави.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/column//2014/04/18/103949.html
|