На опитування «Що читати?» відповідає політик, журналіст, телеведуча Ольга Герасим’юк.
- Що Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні?
Прочитала Яна Эріка Петерссона «Стиг Ларссон. Человек, который ушел слишком рано». Цікаво - не лише, що за людина був журналіст Ларссон, як він бачив професію і який секрет блискучого успіху його «Міленіуму»? А й – як розвивався цей літературний феномен «скандинавського детектива»?
Сіддгартхи Мукерджі «Імператор усіх хвороб. Біографія раку» - унікальна біографія 3-тисячолітньоі битви людини й смерті, мрії про вічне життя, що заперечується ще потужнішою відповіддю смертельної недуги. Книга, яка дає силу зрозуміти сенс життя й прожити його яскраво.
Бориса Акуніна «Любовь к истории» - «Настоящая принцесса и другие сюжеты», вже друга книга з серіі. Дуже рідкісні факти, здобуті письменником в пошуках матеріалу для своїх досліджень і романів. Ці знахідки не ввійшли в книги, відсіялися при вибудові сюжетів, але варті того, щоби їх видати ось у такому вигляді блогів, зведених докупи, навіть з коментами френдів.
Люблю хороший детектив ( Рекс Стаут, Агата Крісті та інш), а тому прочитала чергову свою Елізабет Джордж «В присутності ворога». Елізабет - американська Агата Крісті 21 століття, що пише про Англію, так само, як Крісті, яскраво будує сюжет, глибоко психологічно малює портрет. Рідкісна для легкого жанру глибина характеристик персонажів - першокласне читання для людини в час відпочинку з високими запитами .
Ю Несбьо «Нетопирь» - в подорожі Норвегією побачила, як блискавично розкуповують новий роман відомого місцевого музиканта й письменника, і скачала першу книгу з його популярної серії про інспектора Харрі Холе, котрому не чуже ніщо людське. Цікаво читати безпосередньо на батьківщині і автора, й інспектора. Але вдома теж цікаво.
Ірен Роздобудько «Зроби це ніжно» - новели, які письменниця обіцяла: і про Марка Вовчка, якою іі зрозуміла Ірен, і про те, «як ми ніжно вбиваємо те, що могло би стати сенсом життя». А також видана українською книга українця – литовського письменника Ярослава Мельника «Далекий простір» – про смисл свободи й рідність, оруелівський світ стосунків особистості й держави, бахівське осмислення того, що межа - це завжди обмеження, свобода не визнає меж.
Список того, що не сподобалося, не буду наводити – але надто багато видають зараз «метеликів- одноденок"», чиї автори інколи пишаються тим, що можуть швидше за всіх настрочити черговий роман - а краще б не поспішали так, а зробили щось корисне в саду чи почитали дітям щось не своє ( Нестайка, наприклад, чи з А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА який гарний переклад).
- Що плануєте прочитати найближчим часом?
Зараз отримала з рук перекладача Олега Короля перший переклад украінською складного роману Фолкнера «Світло в серпні». «Грицько Чубай. П´ятикнижжя» й украінський переклад монографіі Жана-Клода Маркаде «Малевич», «Сорок сонетів і гербарій» Петра Мідянки - це все привезено нещодавно додому й буде читатися зараз.
Перед сном - чергова Елізабет Джордж, «Ради Елены»
- Що рекомендуєте почитати іншим?
Якби мене спитали, що почитати, - я би порадила , наприклад, Наталку Сняданко, Таню Малярчук, Богдану Матіяш, Санченка, Діброву із сьогоднішніх наших. Із росіян - Бикова й Уліцкую, із британців – «Білі зуби» Зеди Сміт, із француженок – Мюріель Барбері. А взагалі й сама би перечитала наново Стефаника, Гоголя, Буніна, Робера Мерля й Кнута Гамсуна, з початку - всю епопею Гаррі Поттера, Алісу.
Не питайте мене поради - застрягнемо надовго.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2013/09/30/081131.html
|
