30 серпня на Арт-майдані Зеленої Сцени (Алея Героїв) проходитиме виставка робіт Лесі Синиченко «Зал очікування птахів та людей».
3 вересня о 17.00 «Зал очікування птахів та людей» відкриється в Чернігівському обласному художньому музеї ім. Григорія Галагана (вул. Горького 6).
Очікування знайоме кожному. Воно як хиткий місток між минулим та майбутнім. Балансування між тим, що було і тим, що, ймовірно, буде. Або не буде.
Це пастка сподівань.
Втім, очікування завжди пов’язано з вірою. Тому інколи примара передчуття замінює зміст. Ми забуваємо що і на кого чекали.
Втрачений час загострює відчуження. І починає здаватися, що лише очікування виправдовує безглуздість існування. Лише в ньому сенс.
Водночас множина елементарних подій наштовхують на думку, що безглуздо саме чекання.
«Зал очікування птахів та людей» — спроба сфокусуватись на моменті просторово-часового переходу з одного стану в інший.
Леся Синиченко — художник, редактор книжкового порталу «Буквоїд».
Працювала редактором, журналістом в різних українських виданнях. Серед яких «Новые Черниговские ведомости» (1995-1996), «Правда України» (1997-2000), «Без цензури» (2003-2007), «Коммерсант Украины» (2007-008), «Політика і Культура України» (2008-2009), «Слово Просвіти» (2010). Співробітничала з журналами «Український тиждень», «Жила», «Cultura» (Киргизстан).
У 1994 закінчила художню школу.
У 2001 році — Національний університет імені Т. Г. Шевченка, Інститут журналістики. Оповідання та вірші друкувалися в періодиці.
Дипломант конкурсу «Нові імена України» (Образотворче мистецтво).
Персональні виставки проходили в Чернігові, Києві та Москві.
Оформила кілька поетичних книжок. Брала участь у численних колективних виставках і проектах.
Учасниця фестивалю візуальної поезії в Ростові-на-Дону «Poeza 347» (2012).
Роботи знаходяться у приватних колекціях в Україні, Росії, Німеччині, Великої Британії, Японії.
Автор про себе:
«Пам´ятаю, як мама завжди, коли сідала писати якісь натюрморти, ставила поряд маленький мольберт для мене. У п’ять років я вже заявила, що буду художником, як мама і журналістом, як тато. У шість — відбулась моя перша персональна виставка — це були ілюстрації до міфів Давньої Греції.
Кожне літо відпочивала у бабусі на Іссик-Кулі. Вважаю, що саме Тянь-Шань і Чернігів, переплетіння гір та давньої архітектури найбільше вплинули на формування мого художнього сприйняття світу».
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/culture/2013/08/25/192519.html
|
