Андрій Курков. Лагідний янгол смерті. – К.: Країна мрій, 2009. – 384 с.
Уявляєте, наскільки підвищився би рівень патріотизму нашого народу, якби в пісочниці в дитячих садках насипати піску, заправленого українським національним духом? А чи знаєте ви, що піски Казахстану можуть приховувати від нас листування рядового Шевченка? Герої роману Андрія Куркова “Лагідний янгол смерті” глибоко перейнялися цими питаннями і навіть спробували перевезти цінний пісок із запахом кориці з-під мурів Новопетрівського укріплення до Києва. Що ж саме вони зробили з листами Тараса Григоровича – це стало елементом відкритої кінцівки.
Коля Сотников, росіянин за походженням, українець по духу, спокійно працював на складі дитячого харчування сторожем. Перші прояви патріотизму чи просто елементарної цікавості з’явилися в Колі після дивної знахідки – фоліанту Толстого, всередину якого було вкладено “Кобзар” із нотатками на берегах. Перші проблеми в Колі почалися після розриття могили шістдесятника Гершовича, власника знайденого “Кобзаря”, та випадкового відкриття, що в банках з дитячою сумішшю зберігаються наркотики. До того всього Коля ще й почав солодко пахнути корицею.
У могилі знайшовся лист – донос ротмістра Палєєва про те, що рядовий Шевченко закопав якусь цінність за три сажні від старої криниці. Напевно, кожен свідомий українець відразу вирішив би на благо своєї держави відшукати такий скарб у пустелі Казахстану. Хоча Сотников і був росіянином, але теж турбувався про Україну, тому швидко зібрався і з Астрахані відплив у Каспійське море. Запах кориці його не залишав…
Коля Сотников і не підозрював, що не один він цікавиться скарбом Шевченка – а ще й УНА-УНСО та СБУ. Три ворожі табори знайшли спільну мову, коли дісталися нарешті місця, позначеного на мапі часів Шевченка як стара криниця. Казахи називають його проклятим, бо якщо слабкий казах сюди прийде, він відразу рідну мову забуває і за кілька днів від незрозумілого смутку помирає… А все тому, що пісок там насичений українським національним духом і теж пахне корицею, як Коля Сотников.
Прояви та поширення національного духу стали основними мотивами всієї оповіді. Як твердить автор, головну вагу має те, де ти живеш, із ким спілкуєшся, кого кохаєш. Люди різних національностей разом подолали великі відстані, ділилися їжею та водою, розпалювали одне вогнище і навіть стали друзями, друзями по духу. Росіянин і казашка вінчалися в церкві в Коломиї, й не має значення, що про це думають інші, аби вони кохали одне одного.
Роман “Лагідний янгол смерті” був написаний ще 1997-го російською мовою. За словами автора, поштовхом до написання були дзвінки такого змісту: “Коли ти перейдеш на українську мову в прозі?” Виходить, посягання на “святу пам’ять” Т. Шевченка стало наслідком реакції письменника на питання, які начебто ставить йому суспільство. В Україні це перший переклад книги 1997 року. Курков залишився дуже задоволеним, як Віта Левицька попрацювала з текстом, і вважає його одним із кращих перекладів своїх творів українською.
За цим романом можна зняти цікавий пригодницький фільм з елементами детективу. Стрічка буде досить далекою від реальності, але її окрасою стане любовна лінія – як і в кожному пригодницькому фільмі. Шкода, тільки, що з екрану, як і з книжки, не відчутний запах кориці…
Ілона Замоцна
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2009/09/22/163442.html
|
