Буквоїд

Олександр Михед: «Джерела сучасної інформації настільки різноманітні, що часом не можеш прослідкувати, звідки з’явилася думка щось прочитати»

13.05.13 07:40 / Буквоїд
На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає літературознавець, культуролог, куратор мистецьких проектів Олександр Михед.
- Що Ви читали останнім часом? - Найбільшим враженням останніх місяців лишається роман Джонатана Літтела, який у російському перекладі називається «Благоволительницы» (Гонкурівська премія, статус сучасної класики та 700 тис. проданого накладу тільки у Франції). Епічне полотно про ІІ Світову війну, що розгортається у психоделічний тріп хворої свідомості гомосексуального офіцера СС, квест архетипами та відголосками міфологічної реальності, заснованої на досконалому вивченні історичного та архівного матеріалу війни. Події, показані та осмислені з боку нацистів, спрямовуються на візуалізацію тези «Не зарікайтеся й не кажіть, що ви кращі. Ви просто не були в тих обставинах». Варто погодитися з Захаром Прілєпіним, який називає читання цього роману взагалі певним періодом життя, який проживаєш у паралельній літературній реальності. Також із прочитаного останнім часом можна згадати новий роман Віктора Пєлєвіна (прикметний напрочуд близькою мені інтерпретацією модних рухів протесту та історії з Pussy Riot), а також завжди актуальну притчу Євгена Шварца «Дракон». - Як обираєте книжки для читання? - Джерела сучасної інформації настільки різноманітні, що часом не можеш прослідкувати, звідки з’явилася думка щось прочитати: фейсбук (віртуальні друзі), ОБС (одна бабця сказала, а невіртуальні друзі і приятелі підхопили), рейтинги, цитатники і т.д. Але найважливіше – канони ще існують у цьому світі. - Що можете порадити для читання іншим? - Зазвичай, радять читати класику чи щось перевірене всіма. Натомість хочу порадити щось перевірене на собі. Це три книги дуже якісного нон-фікшн. Наомі Кляйн «NoLogo. Люди проти брендів» – про функціонування транснаціональних компаній і брендування нашого повсякдення. Книга одного з найвідоміших теоретиків еволюційного вчення Річарда Доукінза «Бог як ілюзія» – назва говорить сама за себе. І насамкінець – Джонатан Сафран Фоер «Поїдання тварин» – про сучасну індустрію виробництва м’яса, що функціонує як безкінечний механізм винищення, болю та генетичних експериментів. Однак, є маленьке попередження – з цими книгами треба поводитися обережно. Вони форматують свідомість.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2013/05/13/074044.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.