На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник Володимир Лідський.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Читаю багато, здебільшого сучасну російську літературу. Останнім часом прочитав «Адамове яблуко» Ольги Погодіної-Кузьміної, «Остромов, або Учень чародія» Дмитра Бикова, «Істемі» і «Маджонг» Олексія Нікітіна, «Селянин і тінейджер» Андрія Дмитрієва, «Бібліотекар» Михайла Єлізарова. Велике враження справило «Адамове яблуко». Книга, яка нібито про геїв, а насправді про кохання, підлість, гроші, конформізм, отже, про життя. І написана чудовою, соковитою російською мовою. Гарним виявився і короткий роман «Істемі», динамічний і незвичайний за змістом. «Остромов» — прекрасний роман, але, на жаль, дуже затягнутий і місцями нудний, подекуди автору зраджувало почуття міри. Я б його на половину скоротив, він би тільки виграв. Тут я не роблю літературознавчого розбору, а тільки пишу про свої враження, тому все це на рівні емоцій і без прикладів. Дві книги (і обидві, до речі, букерівські лауреати різних років) — «Бібліотекар» та «Селянин і тінейджер» — різко не сподобалися. Перша не сподобалася штучністю сюжету, аморфністю героїв і надуманістю драматургії. Та й мова автора в цій книзі проста, якщо не сказати — примітивна. Друга не сподобалася нудністю оповідання, сухістю викладу, безсюжетністю. Ні інтриги, ні динаміки дії ... ледве дочитав ... Спіткнувся також на романі Фігля-Мігля «Щастя» — взагалі не зміг читати, подужав тільки половину. Зате з задоволенням прочитав дві книги Андрія Аствацатурова — «Люди в голому» і «Скунскамера». Легке читання, багато гумору, читається з захопленням, хоча і тут сюжету і динамічного розвитку подій не варто шукати. Прочитав миттєво; при всій легкості ці книги досить серйозні.
- Як обираєте книжки для читання?
- Книги для читання обираю, як правило, з шорт-листів найбільших російських премій — «Букера», «Нацбеста», «Великої книги», Премії Андрія Бєлого... На думки друзів і знайомих орієнтуюся рідко. Останні приклади — книги Володимира Козлова («1986» і «Свобода») та Ірини Дудін («Ватажок маскаронов»).
- Що можете порадити для читання іншим?
- Порадити можу якраз майже все з вищеперерахованого, навіть те, що самому мені не сподобалося. Смаки у людей різні, може, комусь щось і впаде в око... Ну, і, звісно, як же я можу не порадити читачам свій власний роман «Російський садизм», який увійшов у шорт-листи Премії Андрія Бєлого і «Національного бестселера» . Книгу, яку не лише багато разів вихваляли, але й багато разів облаяли...
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2013/03/11/074120.html
|
