Книга відомого українського критика і письменника Ярослава Мельника - «Телефонуй мені, говори зі мною», яка вийшла у 2012 році, стала відкриттям літературного сезону.
Ярослав Мельник - ідеальний автор для тих, хто не є палким прихильником сучасної прози, але перебуває у пошуках нової літератури. Письменник народився 1959 року на Рівненщині, навчався у Львові, потім - у Москві. Творчу діяльність починав у 80-х роках в якості літературного критика. Саме він був рецензентом перших книг Марії Матіос, Василя Герасим´юка, Ігоря Римарука, Павла Гірника та інших добре відомих нині письменників. У 90-х Ярослав Мельник одружився з литовкою і виїхав до Литви, де не полишав літературної творчості. У 2012 році, до речі, його повісті були включені до програми екзаменаційних завдань для випускників Литовських шкіл.
Творчість Мельника оцінена також у Франції, де Ярославу вдалося здобути авторитет містичного, неосимволічного письменника.
В Україні Ярослав Мельник знову заявив про себе власною прозою у 2011-2012 роках. Спочатку у журналі «Київська Русь» з´явилося його оповідання «Рояльна кімната», а згодом «Кур´єр Кривбасу» надрукував повість «Телефонуй мені, говори зі мною». У 2012 році автор видав під цією ж назвою книгу. Вона містить сім оповідань, три повісті та один роман. Замість післямови - інтерв´ю із автором, який розповідає про своє життя, «внутрішню еміграцію останніх двадцяти п´яти років», архетипи та героїв своїх творів.
...Невизначеність місця і часу дії (неможливо дізнатися про яке місто пише автор), історична розмитість картини світу, єднання буденного із символічним - відносять прозу Ярослава Мельника до постмодерну, а світоглядний стрижень та життєвість образів - до ідеалістичного реалізму. Його твори не містять авангардних експериментів, вони позбавлені звичної для сучасної літератури жорстокості та вульгарності. Його мова - як і він сам - толерантна. Він стверджує, що джерело його творчості - свобода: «Я є людина. Вільна. Уся моя творчість - про це. Про людську свободу. В усіх сенсах. Моя реальність - водночас наша й паралельна. Моя стихія - метафора й символ. Я бачу життя як метафору. Бо таким воно є насправді».
Його проза не належить до легких жанрів, Ярослав Мельник - інтелектуал. Його цікавить людина, життя, дух, Бог (в оповіданні «Христос» він навіть висуває власну теорію походження православ´я, наполягаючи на тому, що насправді Христос був лише актором).
Герої Мельника, дійшовши до піку життя, зрозуміли, що весь час прямували по хибному шляху. Як розповідає сам автор, вони - не психічнохворі і не схиблені, вони «на межі». Герой Ярослава Мельника - людина середніх років, яка починає розуміти, що похила поверхня його життя, якою він прямував угору, стає надто слизькою і втриматися на ній вже нереально.
Неможливо не відчути надії вічного подорожнього, який, натхненний дорогою, ніколи не зупиняється; не побачити перед собою образ Потворки, яка всю себе готова віддати заради ідеального, вимріяного ідола; не перейнятися тими надіями, які переживає син, коли батько телефонує йому... Кожен твір Мельника має героя, кожен герой має характер, кожен характер потрібно зрозуміти і розгадати.
Про що, власне, пише Ярослав Мельник? Про сенс буття: «...жити потрібно - поки не знаєш справжнього сенсу. Сенс життя - не знати сенсу. А як дізнаєшся, сенс життя зникне».
Хороша книга, як хороша кава, завжди лишає післясмак. Терпкий присмак меланхолії лишає по собі книга Ярослава Мельника «Телефонуй мені, говори зі мною».
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2013/01/15/163509.html
|