Пропонуємо десятку найпопулярніших книжок у мережі книгарень «Є».
1. Надійка Гербіш. «Теплі історії до кави»
У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.
Надійка Гербіш. "Теплі історії до кави". Брайт Стар Паблішинг, 2012. - 168 с.
2. Мирослав Дочинець. «Многії літа. Благії літа»
Невеличке видання - всього 145 сторінок, це - заповіти ста чотирьохлітнього карпатського мудреця Андрія Ворона.
В дуже стислій формі - тезово він ділиться своїми правилами життя. Вони прості і зрозумілі, перевірені часом і життям столітнього чоловіка. Андрій Ворон розповідає про те, як і що потрібно їсти; скільки води необхідно вживати і як відпочивати; як ставитися до ближніх своїх і як боротися із неприємностями. Навряд чи карпатський мудрець чув про Стівена Кові і про його 7 навичок високоефективних людей. Але у Ворона також присутня сімка: 7 благ; 7 головних речей, яких треба навчитися; 7 заповітних страв та 7 заповітних рідин. Словом, аби Андрій Ворон жив не в Карпатах, а у США, його поради давно б вже принесли солідні статки. Хоча, як каже мудрець, грошей дається у житті стільки, скільки людині потрібно.
Мирослав Дочинець. Многії літа. Благії літа. Ужгород: Карпатська вежа, 2011. - 143 с.
3. Андрій Кокотюха. «Червоний»
Їм закидають масові вбивства вчителів. бандерівцям місце в ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти в таборах ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув`язнених злодіїв.
Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте серед овіяних легендою!
"Хтось не повірить, але все описане автором має документальну основу - аж до того, як сцепслужба ловила повстанського ватажка "на жінку". Або те, що у 1950-х роках у радянських таборах Півночі діяла розгалужена підпільна націоналістична мережа. Або те, що за збирання фактів про повстанців у 70-х потрапляли в "дурку", - написав у передмові до книги журналіст Вахтанг Кіпіані.
Роман отримав спеціальну відзнаку за найкращий історико-патріотичний твір Міжнародного літературного конкурсу " -2012". Коронація слова
Андрій Кокотюха. Червоний. Харків: КСД, 2012. - 320 с.
4. Юрій Винничук. «Танго смерті»
«Танго смерті» - це роман про Львів 30-их років. У творі йдеться про долю чотирьох повстанських родин: української, німецької, польської і єврейської.
Манеру Юрія Винничука можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літератур. Але манера письма у цьому романі - це також і новий Винничук із захоплючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця «Танга смерті», яке виконували в´язні Янівського концтабору у Львові. Це книга, яку мовби не читаєш, а живеш у ній.
Андрій Любка: «Отримавши змогу стати першим читачем роману «Танго смерті» в рукописі, мушу визнати, що з його появою маємо тепер українського Умберто Еко та ще й з нотками Борхеса. В тканину твору і трагізм, і гумор, і любовну та детективну інтригу, і цілі сторінки енциклопедичних знань та переказів, описати довоєнний Львів так живо, так смачно - для цього треба було оволодіти неабиякою майстерністю і неабиякими знаннями. Українцям текст у такому історичному світлі давно був потрібен».
Юрій Винничук. Танго смерті. Фоліо, 2012. - 379 с.
5. Володимир В´ятрович. «Історія з грифом секретно. Нові сюжети»
Якщо на різних шальках терезів любов та ідеали, що обрати і якою буде ціна прийнятого рішення? Як зіграти в подвійну гру і чи можливо вийти з неї переможцем? Чи змінює людина війну чи війна міняє людину? Відповіді на ці питання можна знайти в надійно замкнених архівних сховищах. Як зароджувався один із найвідоміших українських політичних проектів ХХ століття - ОУН? Що приховували тихі будні «застою»? Як разом з «тюрмою народів» розвалювалася найстрашніша спецслужба світу? Непересічні перепитії життя простих людей і лідерів підпілля, виклики, які стояли перед солдатами і генералами, фантастичні сюжети обвинувачень, створені звичайними слідчими проти найбільших письменників епохи - історик оприлюднює раніше недоступні справи, заведені «органами». Майже столітня шахова партія між визвольним рухом та спецслужбами, описана в сухих звітах і відтворена сьогодні істориком, розповість читачам про хитрі спецоперації, смертоносні ходи, інформаційні війни та складні партії на кількох гравців.
Історик Володимир В´ятрович, який на посаді директора архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів радянської спецслужби від ЧК до КГБ, розповідає про минуле України 1918-1991 років.
Володимир В´ятрович. Історія з грифом секретно. Нові сюжети. К.: Наш формат, 2012. - 240 с.
6. Мирослав Дочинець. «Вічник»
Це - сповідь великої душі, документ мудрого серця. Це не просто опис виняткової долі незвичайної людини. Це - подарунок долі для того, хто запитує себе: «Хто я, звідки я, для чого я? І куди я йду?» Це письмо допоможе віднайти себе й укріпить у великому Переході з нічого у щось.
Мирослав Дочинець. «Вічник». Ужгород. Карпатська вежа, 2011. - 284 с.
7. Антін Мухарський. «Доба. Сповідь молодого "бандерівця"
Однозначно неоднозначний роман
НЕ БАЖАНЕ читання роману "Доба" людям із нестійкою психікою, схильних до тероризму, побутового насильства, людям із синдромом політичної шизофренії, "совкового" дебілізму, особам з ознаками психопатичних та параноїдальних станів, спричинених браком культури, толерантності, освіти та виховання, радикальним адептам людоненависницьких тоталітарних ідеологій, а також дітям до 18 років, вагітним жінкам та особам, що керують транспортним засобом.
Заборонено читання цього роману особам без почуття гумору!!!
Антін Мухарський. Доба. Сповідь молодого "бандерівця". К.: Зелений пес, 2012. - 240 с.
8. Віктор Суворов. «Кузькіна мать»
Віктор Суворов (Володимир Різун) - письменник, історик, дослідник, у минулому - розвідник, капітан ГРУ. Автор історичних бестселерів «Криголам», «Акваріум», «День "М"». Ворог Радянського Союзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в пострадянських країнах.
Книга «Кузькіна мать» розкриває тему Карибської кризи - ядерного протистояння Радянського Союзу та США, яке мало не поставило крапку у розвитку людської цивілізації. «Кузькіна мать» - це не тільки крилатий вислів Хрущова, це ще й назва 50-мільйонної ядерної бомби, яку Радянський Союз підірвав на Новій Землі, щоб залякати імперіалістів. Яка стала головним інструментом блефу Радянського Союзу у так званій „гонці" озброєнь.
Несподіваний погляд на події, живий фірмовий «суворовський» стиль, сміливість у поглядах - все те, до чого звикли шанувальники Суворова, ви побачите у новій книжці.
Віктор Суворов. Кузькіна мать. К.: Зелений пес, 2012. - 360 с.
9. Юрко та Тарас Прохасько. «Відстані та вібрації»
Видимою і невидимою анатомією галицької історії ХХ сторіччя є залізниця: колії, поїзди, станції, перевезення і переїзди. Цивілізаційному та побутовому виявам цього феномену брати Прохаськи, культуролог та літератор, присвятили свої есе.
Юрко та Тарас Прохасько. Відстані та вібрації. Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 2012. - 64 с.
10. Лілія Мусіхіна. «Магія українців устами очевидця»
Книга тернополянки Лілії Місіхіної це не теорія, а її особисті дослідження, зроблені під час численних експедиційних розвідок. Її праця ґрунтуєтья на особистих зустрічах та розмові із мольфарами, відьмами, знахарями та очевидцями магічних дій.
Етнолог та фольклорист Лілія Мусіхіна, яка вже більше 7 років займається вивченням народних вірувань, неодноразово й сама була очевидецею обрядів, магічних дій, безпосередньо знайомилась із чарами українців.
Це - книжка для фахівців з магії, для тих, хто цікавиться таємним українським світом, для тих, хто хоче пізнати приховану душу народу. Магічні рослини, Магічний час, Магічні дії, Магічні стихії - саме так структуровано інформацію і об´єднано у розділи, які дозволяють швидко зорієнтуватися у книзі.
«Магія українців вустами очевидця» це книга про те, якою була і є народна магія, якою вона входить у ХХІ століття.
«Як в моє життя увійшло зацікавлення народною магією, сказати важко. Може, коли у селі часто вимикали світло, куди батьки спроваджували нас з сестрою на літо і бабуся, аби втихомирити свій десяток онуків розповідала історії про сусідок-відьом, про перевертнів, що гуляють селом опівночі, про мертвого та живого упирів?... Не знаю. Але одного разу зрозуміла, що щось у цьому є. Вічне, правдиве і правильне. І як би ми не закривали на нього очі, як би не відхрещувалися від нього, воно живе в нас...» - розповідає авторка.
Лілія Мусіхіна. Магія українців устами очевидця. К.: Зелений пес, 2012. - 400 с.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/raityng/2012/12/22/232600.html
|
