На питання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає письменник, лікар і мандрівник Микола Хомич.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Наразі я читаю книгу «Древняя Русь и Скандинавия» Катерини Мельникової. До цього читав скандинавські саги «Круг Земной» про Олафа Святого і «Пасма про ісландців». Я перечитав ці книги, тому що хотів дізнатися більше про історію Київської Русі. Адже, як не дивно, зі скандинавських саг про нашу історію можна дізнатися більше, аніж з власних першоджерел. Найдавніше письмове джерело «Слово о полку Ігоревім» було бездарно втрачено у 1812 році, а «Повість минулих літ», як виявилося, нещадно переписувалася і підтасовувалася з часів Ярослава, «Велесова Книга» - ймовірно підробка, і тільки скандинавські саги та графіті Софійського собору можуть пролити трішки світла на загублену в мороці історію середньовіччя. Цей матеріал мені також важливий для написання нової книги.
- Що можете порадити для читання іншим?
- Що б я радив почитати? Мабуть, поетичну збірку молодого московського поета Олексія Шмельова «Апельсиновые рощи». І взагалі його вірші та пісні, які не ввійшли в цю збірку.
Тело устанет маяться.
Время пойдет назад.
Что от меня останется?
Звезды да листопад...
И перестав безумствовать,
Буду до первых снегов
Каждой прожилкой чувствовать
Близость твоих шагов...
Нежно, по-детски неистово,
Буду опять и опять,
В скверах осенними листьями
Ноги твои целовать...
Что же тогда печалиться?
Что в слезы прятать взгляд,
Раз у тебя останутся -
Звезды и листопад.
Які зрілі вірші! А йому лише 25 років! Я їх прочитав одразу ж після завершення написання роману «Время» і був вражений, наскільки моя тема - страждань і переживань п´ятдесятирічного чоловіка співзвучна юній людині, яка лише входить у життя. Мабуть, його й мого героя об´єднало одне - почуття кохання, над яким Час немає влади.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2012/10/19/083800.html
|
