У Ленінграді загинуло приблизно в тридцять п”ять разів більше людей, ніж упродовж Лондонського бліцу; вчетверо більше, ніж у результаті бомбардування Нагасакі та Хіросіми разом узятих...
Книжка відомої журналістки та дослідниці історії Східної Європи Анни Рейд подає унікальні свідчення жертв блокади Лєнінграда під час Другої світової війни.
Перші десять потягів з 15192 дітьми вирушив 29 червня. Єлєна Кочіна спостерігала, як дітей приводили на вокзал:
"Наче налякані звірята вони заповнили вулиці, прямуючи до вокзалу, кордон їхнього дитинства: з іншого боку починалося життя без батьків. Найменших перевозили у вантажівках, їхні голівки визирали, як золоті грибочки. Збожеволілі батьки бігли за ними".
Інженер Дмітрій Лазарєв описував свої почуття у щоденнику:
"Уже давно хотів я написати про те, що відчуває людина, виснажена голодуванням. Спиш дуже мало - шість або сім годин. Усю ніч постійно насуваєш на себе покривала, закутуєшся в них, тому що тобі увесь час холодно. Холод проходить по хребту і по всьому тілу. Кістки, що випинаються, незабаром починають боліти, що змушує тебе постійно вертітися збоку на бік".
Рейд А. Лєнінград: трагедія міста в блокаді 1941-1944. - К.: Темпора, 2012. - 501 с.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/books/2012/08/01/144201.html
|
