«Діти застою» – останній і, на думку редактора, найкращий роман Василя Кожелянка.
Розділена між кількома персонажами автобіографія і
узагальнений портрет розчарованого покоління, нереалізовані кохання і втрачені
України, даремні в наших умовах західні ідеали і безсила в наших головах східна
мудрість, художньо переконливі екскурси у трагічне минуле і чітке передбачення
безпросвітного майбутнього, бездонний розпач і в´їдливий гумор, «ліричні»
відступи і «ненормативні» вислови - ось далеко не повний перелік того, що
знайде у цьому романі спантеличений читач.
«Своєю багатовимірністю роман "Діти застою",
власне, найбільше і приваблює. Тут різні виміри національного та
універсального. Крім того, у цьому романі весь Кожелянко. Все те, до чого звик
читач чи його прози (і малої, і романістики), чи драматургії (від п´єси "Мильна
булька і реактивне шило" і до написаних у співавторстві з Володимиром Сердюком
"Пластилінового металу", "Гільйотини", "Лізикави"), можна побачити
сконцентрованим у романі. Тут є те, чим переймався письменник протягом свого
життя, те, чим він жив, що його боліло, тут є властиві йому стилістичні
особливості, прийоми, засоби, образи, метаморфози образів. Крім того, роман
можна "розбирати" на шматки, із яких могли би вийти цікаві вистави, фільми.
Зокрема, розділ "Великі люди Джерелева", в якому соковито, енергійно, дотепно
розповідається про джерелівських диваків і так званих інтелігентів-жебраків
(прочитується, погодьтеся, дуже неоднозначно: розумні люди приречені на
маргінальність, з іншого боку, лише будучи маргіналами-диваками, вони можуть бути
собою), міг би трансформуватися, за найкращого збігу обставин, у кілька
неординарних кіноновел.»
Інга Кейван
Василь Кожелянко.
Діти застою. Роман.
- Чернівці: Книги - ХХІ, 2012. - 328 с.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/prose/2012/05/29/205520.html
|
