Лесь Подерв’янський, художник, письменник, сатирик (Київ)
Яка може бути реакція на справу Гайтани, котра, мовляв, не підходить «свободівцям» для презентації України на «Євробаченні»? Це повний дебілізм, от і все. Вони ганьблять святу ідею українського націоналізму, саме через них хочеться бути ким завгодно, тільки не українським націоналістом. Степан Бандера, Євген Коновалець і Симон Петлюра перевертаються у труні, дивлячись на це.
Тяжко сказати, чому люди їм вірять, - я не соціологічна служба. Можу відповідати лише за особисту думку. Зрештою, я, наприклад, не вважаю, що «Євробачення» сприяє популяризації України. Мені наплювати на Гайтану і на той конкурс, але мені не наплювати на расизм. Мої знання про український націоналізм підказують, що, наприклад, Дмитро Донцов був росіянином, а у складі УПА перебували євреї - і жодного антисемітизму не було. Врешті-решт, на цьому все й тримається.
Оця справа, яку зараз репрезентує «Свобода», - це ніякий не український націоналізм. Це радше якесь дурне когутсво із присмаком містечкового нацизму.
Ідеального не існує, і тяжко сказати, якою мала б бути ідеальна Україна. Але я знаю, що нормальна країна, яка прагне бути у Європі, має жити за європейськими правилами, котрі і є нормою. Вона повинна визнавати речі, які є однакові для всіх. Тут я казав би навіть не про толерантність - для мене всі люди однакові і нема різниці, якого кольору у них шкіра. Саме така позиція є ознакою цивілізованості.
Слава Богу, «свободівці» не мають монополії на владу, яку мала компартія. Але якби вони отримали повну владу, певно, було б незатишно і незручно всім нам. Річ у тім, що слово «свобода» не має нічого спільного з ідеологією, яку вони репрезентують. Це різні речі. І справа навіть не в тому, спекулюють вони на чомусь чи ні. Вони називаються «свободою», а репрезентують несвободу.
Інформація: ZIK
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/events/ukraine/2012/03/08/114900.html
|
