Про збірку поезії Катерини Матвєєвої «Дотик променя».
З творчістю Катрусі Матвійко доля мене звела на одному із поетичних сайтів. Образність її творів одразу привернула увагу, а вірш про тата, який збирається на побачення, не залишав байдужим нікого.
«Який же ти гарний у білій сорочці!
Ходи, поможу зав´язати краватку...
Ти будеш до вечора? Може, до ночі?..
Ну, що ти...
...не плачу...
...запізнишся, татку..»
(Побачення)
А при зустрічі виявилося, що Катруся не тільки гарно пише, а ще і чудово декламує свої твори і чужі. Подарована нею перша збірка творів «Малювала мрію», привертала щирою наївністю і пісенними римами. Тоді ж і виявилося, що Катруся справді пише пісні, їх охоче співають діти, пісні виграють на конкурсах, так давня дружба з композитором Оксаною Первовою-Рошка виколисала понад 30 пісень.
Перед виданням другої збірки, яку авторка подарувала мені ще перед презентацією, виявилося, що у Катрусі прокинувся ще один дар - малярства. З-під її пензля народжуються справжні картини, наповнені кольорами, прозорістю і ніжністю. Саме тому при формуванні другої збірки «Дотик променя» у Катрусі не було роздумів щодо оформлення обкладинки і самої книжечки, туди увійшли її малюнки.
«Дотик променем» - друга збірка молодої авторки Катерини Матвєєвої, більше відомої, як Катруся Матвійко, містить зрілі авторські твори, за якими проступає чутлива душа Катрусі. Її лірична героїня закохана, переповнена турботою про свого коханого, і усіх, хто поруч.
«А осінь на мене зла -
(Я зрадила їй із тобою) -
Дощем по вікні стекла
І стала собі зимою...
Нехай уночі мороз,
Та в серці буяє літо...
Скажи, як тобі вдалось
Мене восени зігріти?»
(А осінь на мене зла)
«Гойдає вітер віти. І світ іде на спокій,
Малює жовтень вкотре мої яскраві сни.
В очах у тебе небо - високе і глибоке...
Такого ще не було у мене восени... «
(Люблю)
Авторка кидається на допомогу усім, хто її потребує, одягає теплий шалик на небо, пропонує мікстуру сонечку.
«Як можна хворіти вгорі?..
Та жаль мені сонечка дуже!
Дивись-но, мале, не згори,
А краще лікуйся й одужуй!»
(А Сонцю сьогодні зле)
Зачарування світом, оптимізм ліричної героїні / авторки аж іскрить, миготить кольоровими блискітками.
Проте щастя ніколи не буває самотнім. За ним бродять тіні сумнівів, а відтак самотність.
«Зітхала сумна зима...
Чомусь озиралась злякано,
Як день приречено брів,
І падала з неба ніч...»
(І падала з неба ніч...)
«Чому ж часом так даремно,
Без жодних підстав, відкрито,
У Вас виникають сумніви
Стосовно мене?»
(Чому?)
Та лірична героїня настроєна рішуче і її політ у дитинство перемагає усі незгоди, вона веде нас до райдуги, як у вірші «Бі-бі».
Збірка «Дотик променем» містить різножанрові, емоційні твори. Проте мій відгук був би неповним без згадки про оцей глибокий твір:
«Мовчить земля у втомі від вистав,
Хтось угорі невтомно п´єси креслить.
Щодня ми розпинаємо Христа
І раз у рік ждемо, що Він воскресне»
(Христос Воскрес!)
Книга прекрасно ілюстрована власними картинами Катрусі, твори чудово вивірені, нанизані як намистинки у ґердан, кожен на своє, визначене авторкою, місце. Це тонка підбірка сюжетів, яка заставляє читача глибоко задуматися над життям і, водночас, приносить невимовне задоволення від чистоти Образів, гарної літературної мови, виточеного стилю і чудових рим. Ця обдарована авторка щоразу нас тішить новими талантами, і я з нетерпінням чекаю на народження нової збірки творів.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2012/02/16/144200.html
|
