На запитання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає поетеса Анна Малігон.
- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.
- Останнім часом так складається, що читаю в основному літературні журнали. Найчастіше читати доводиться в потязі. Свіженький номер «Кур´єру Кривбасу» порадував прозою - аж трьома блискучими повістями, які мене дійсно «зачепили»: «Альбіна» Євгенії Кононенко, «Лахмітник» Олексія Жупанського, «Телефонуй мені, говори зі мною» Ярослава Мельника. Останній твір перегукується з повістю Степана Процюка «Бийся головою до стіни» - тема батьківства-синівства, психологічна напруга, оригінальне бачення проблеми різними письменниками. Є «перевірені» автори, що не розчарували мене жодною книжкою: Марія Матіос, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Ліна Костенко. Заради цікавості прочитала «Голубі ешелони» Петра Панча - не сподобалось:). З поезії найновіше, що читала - добірка текстів Василя Махна. Нещодавно відкрила для себе цього автора, і не розчарована. Із зарубіжного -"Високий замок" Станіслава Лема (цікаво спостерігати за формуванням особистості), «Степовий вовк» Германа Гессе, «Біси» Ф. Достоєвського, п´єси Едварда Олбі. А ще, оскільки виховую п´ятирічного сина, доводиться читати, причому вголос (!), дитячу літературу: казки Гауфа, Андерсена, Шарля Перро, але найчастіше дитина просить читати Всеволода Нестайка.
- Як обираєте літературу для читання?
- Звичайно, слідкую за видавничими новинками. Раніше не мала шкідливої звички недочитувати книг, а зараз таки грішу. Якщо, прочитавши перші 20 сторінок, відчуваю, що «не зачіпає» - нехай це буде супермодне чтиво чи перлина класики - відкладаю до кращих часів. Краще витратити свій час (якого не так багато) на те, що мені більше до душі. Перевагу надаю глибокопсихологічним, напруженим творам. Іноді приваблює містика. Взагалі, залежить від настрою.
- Що порадите почитати іншим?
- Важко радити іншим якісь конкретні книжки. Адже у людей різні смаки. Можу лише назвати кілька творів, які таки варто прочитати. Це живі тексти, мало кого залишать байдужими. Отже, «Нестерпна легкість буття» Мілана Кундери, «Подорож на край ночі» Луї Фердинанда Селіна, «Сто років самотності»
Ґабріеля Ґарсіа Маркеса, «Опівнічні діти» Салмана Рушді, «Донька циркача» Юстейна Ґордера, «Життя і час Міхаеля К.» Кутзеє і плюс те, про що вже написала. Що читати - кожен обирає сам. А обирати таки є з чого!
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2012/02/10/123834.html
|
