Героями книжки Наталії Пуряєвої стали Омелян Ковч, Іван Павло ІІ, Олександр Мень, Далай-лама XIV, люди, які завжди залишалися собою і ні за яку ціну не відступали від того, що їм було по-справжньому важливим.
Мова у книжці йде про одне з найглибших і найсокровенніших для людини понять - про віру. І, ясна річ, про дитинство тих великих особистостей, духовний приклад яких дуже багато означає для людства.
У книжці «Наталія Пуряєва про Омельяна Ковча, Івана Павла ІІ, Олександра Меня, Далай-ламу XIV, Валерія Марченка» мовиться про національну, релігійну, людську толерантність, про вміння молитися, розуміти і прощати. Про те, що всі люди взаємопов´язані, навіть коли часово чи територіально віддалені одне від одного.
Доля пов´яже героїв цієї книжки міцними невидимими нитями. Далай-лама ХІV стане близьким другом Івана Павла ІІ, Голови Католицької Церкви, який все життя покладе на пошуки та зміцнення зв´язків між усіма релігіями світу, адже спільним для них є одне - Бог-Любов. Цю саму ідею все життя проповідуватиме також православний російський священик Олександр Мень. У далекому Казахстані, на засланні ув´язнений журналіст Валерій Марченко отримає листівку з портретом Івана Павла ІІ, а згодом його мама звернеться до Понтифіка з проханням заступитися за ув´язненого сина. Іван Павло ІІ клопотатиметься перед радянським урядом про звільнення журналіста, проте йому відмовлять. Греко-католицького священика Омеляна Ковча під час візиту в Україну Папа Римський Іван Павло ІІ проголосить блаженним священомучеником, і той поповнить сонм українських святих. Як і Далай-лама, блаженний Омелян Ковч в умовах жорстокого переслідування проситиме молитися за ворогів.
Нове видання з серії «Життя видатних дітей» дає змогу дитині власними очима поглянути на складну проблему віри, сприйняти віру не як щось заскорузле і далеке від реальності, а ще важливіше: не як щось, що заважає людині повноцінно розвиватися, а навпаки - допомагає, підтримує, дає житейські сили. Книжка доводить, що по-справжньому славетною, великою людиною можна стати, не просто гартуючи в собі ті чи інші риси характеру чи зумівши «осідлати обставини», - а лише тоді, коли ти чиниш добро і сповідуєш любов, бо все у світі тримається саме на добрі й любові.
Інформація: Грані-Т
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/child/2012/01/12/145520.html
|
