Розповідь про постать видатного танцівника і хореографа ХХ століття киянина Сергія Лифаря, який майже тридцять років очолював балет Гранд Опера у Парижі, написана на основі матеріалів з архіву митця у Києві.
Це більш як шістдесят листівок, знімків, інших документів, надісланих і переданих Сергієм Лифарем рідним після втечі за кордон 1923 року. Також особисті речі й документи батька артиста, Михайла Яковича, і його другої дружини Марії Михайлівни Лифар (у дівоцтві Дяченко). Якраз у її нащадків, родини Дяченків-Асєєвих, і зберігався цей ніде не оприлюднений і недосліджений архів. Залучено великий обсяг фактажу - від виданих в Україні спогадів Лифаря, мемуарів про нього до документів із справи, заведеної Київським ОГПУ 1932 року після чергової вдалої втечі за кордон наймолодшого сина родини Лифарів Леоніда. У книжці вміщено й додаток - присвячені Лифареві уривки з роману-есе автора «Олександр Вертинський, нащадок Гоголя». Видання, окрім власне архівних листівок і фотографій, ілюстроване знімками автора, зробленими у Парижі й у його передмісті Сент-Же-нев´єв-де-буа, де на могилі митця стоїть пам´ятник із написом «Серж Лифар із Києва».
Олександр Балабко. Київ, Іринінська, Лифарям. Букрек, 2011. - 236 с.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/news/memuar/2011/12/30/064807.html
|
