Сашко Неборак. Простір польоту. – Львів: Вид-во “Срібне слово”, ПП “Інформація. Поступ. Перспективи”, 2011. – 200с. : іл. + DVD-ROM.
На українському книжковому ринку практично відсутні книжки про музикантів. Якщо звузити тему і говорити про видання, які були би присвячені музиці рок, то ані перекладених на українську мову книжок про західних зірок, ані написаних українською у нас немає. Єдиний, наскільки мені відомо, виняток - збірник статей Олександра Євтушенка «Україна IN ROCK» (Грані-Т, 2011). Це цікавий і корисний довідник, до нього ввійшли розповіді переважно про тих українських рок-виконавців, хто і так на слуху. Що стосується книжок, повністю зосереджених на окремих постатях української рок-музики, то я таких назвати не можу. А, між іншим, полиці книгарень наших західних сусідів вгинаються під тягарем біографій музикантів, груп, є навіть енциклопедії деяких музичних гуртів і, звичайно, енциклопедії музичних напрямків. На одній полиці можна знайти відразу кілька біографій Джіма Моррісона чи Курта Кобейна. Український шанувальник рок-музики, очевидно, шукає собі потрібну інформацію в інтернеті, хоча ґрунтовні біографії наших гуртів і музикантів там навряд чи є. А було б цікаво навіть мені, не спеціалістові, прочитати біографію, скажімо, Сергія Кузьмінського, Тараса Петриненка чи Квітки Цісик.
Цього року вийшло в світ досить незвичне видання, присвячене українському рок-музикантові. Незвичне воно з кількох поглядів. По-перше, воно не лише про музиканта, по-друге, не про "зірку", по-третє - незвичний сам формат видання. Книжка «Сашко Неборак. Простір польоту» не є біографією музиканта - це спогади про музиканта і журналіста, який несподівано відійшов в інший світ (хоча не тільки вони - про це далі). Переважно книжка складається зі свідчень тих, хто познайомився з ним на початку дев´яностих, коли Сашко був студентом факультету журналістики Львівського університету імени Івана Франка і водночас лідером музичної формації «Неборак-рок-бенд». Серед співавторів видання - музиканти, журналісти, письменники, перекладачі, видавці. Словом, більшість із них - люди мистецтва, і це позначилося на якості текстів, а зрештою і на рівні видання в цілому: частина текстів цікаві не лише як спогади про талановиту особистість, а й самі по собі є якісною есеїстикою. Особливо хотілося б відзначити нариси Віктора Неборака - Сашкового старшого брата, Святослава Козака - гітариста гурту, Ірини Лонкевич - Сашкової однокурсниці, директорки видавництва «Срібне слово».
Ці та інші есеї не лише малюють портрет Сашка Неборака, його характер, зацікавлення, темперамент тощо, а й описують фрагменти мистецького середовища Львова 90-х років - ейфорійного періоду перших років незалежности, на які, власне, і припала Сашкова молодість. Група «Неборак-рок-бенд», що виникла у 1991 році, проіснувала не більше ніж три чи чотири роки, вона виступила на декількох пам´ятних фестивалях («Вивих», де брали участь у поезо-опері «Крайслер Імперіал» - центральній події фестивалю; «Альтернатива»; «Червона Рута»; «Нівроку»; «Тарас Бульба»), але не записала жодного альбому. У другій половині 90-х музиканти хоча й зрідка брали участь у музичних імпрезах, проте, обрісши сім´ями, більше дбали про хліб насущний. Барабанщик Альфа (кажуть, один з найкращих львівських барабанщиків) поїхав до Чехії на заробітки, Сашко Неборак знайшов собі працю на обласному телебаченні.
Завдяки ентузіазмові Віктора Неборака кожної останньої п´ятниці місяця в останні п´ять років другого тисячоліття у львівському Етнографічному музеї відбувалися зустрічі з літераторами різних генерацій і стилів, а завдяки його братові Сашкові та режисерові Вікторові Робочеку ті зустрічі в скороченому, змонтованому до тридцяти хвилин режимі потрапляли в телеефір. Згодом Неборак-молодший долучився до інших передач на обласному телебаченні, що мали культурно-мистецьке спрямування, а в деяких випадках виступив їх ініціатором. У спогаді відомого львівського музиканта Калича, який з ініціативи Сашка певний час вів програмку «Андерґраунд», читаємо: "Сашко був найміцнішою ланкою могутнього ланцюга на Львівському телебаченні, який поєднував декілька поколінь львівського андерґраунду. Добре розумівся на класичній рок-музиці і на новітніх паростках світового драйву, на малярстві, поезії". Робота на телебаченні вимагає постійно бути у формі, а значить сталевого здоров´я. Сашко Неборак, як і більшість з нас, таким скарбом не володів. І те, що він, як свідчать деякі автори спогадів, не надто прислухався до свого здоров´я, було додатковим ризиком. Книжка «Простір польоту» - це і книжка-застереження: рок-н-рол - це чудово, але життя у ритмі рок-н-ролу має схильність обриватися надто раптово. Сашко Неборак прожив лише 37 років. 20 грудня цього року йому було б 40.
Видання «Сашко Неборак. Простір польоту» не обмежується спогадами - воно містить інтерв´ю з Небораком-молодшим, тексти пісень, фотографії та - last but not least - ще й компакт-диск зі студійними та концертними записами «Неборак-рок-бенду», фрагментами відео. Так група, яка не записала альбому, повертається крізь небуття до любителів рок-музики.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2011/12/21/071545.html
|
