Буквоїд

Костянтин Матвієнко: настав час фентезі

17.12.11 23:45 / BBC Ukrainian
Політолог, експерт центру досліджень "Гардарика" Костянтин Матвієнко почав писати книжки на роботі. Фентезі - його улюблений жанр, тож не дивно, що саме у цьому жанрі він написав книжку "Час настав".
Костянтин Матвієнко: По-перше, у мене з´явився вільний час, тому що я працював - тоді, коли починав писати, - у Верховній Раді, в Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Робота була цікава, але нескладна і не забирала у мене багато часу, отже, я частину робочого часу, прямо скажемо, за рахунок платників податків, присвячував тому, що писав книжку. Чому виникла така ідея? Є кілька обставин. Перша - це те, що сучасна розважальна індустрія на правду є дуже мало пізнавальною. Тому я, спілкуючись часто із молоддю, бачу, що є попит, є зацікавленість в історичній інформації про Україну, в соціополітичній сучасній інформації. І водночас, звісно, молодь прагне пригод, прагне фантастики, і не тільки молодь. Спочатку я назвав цей роман у дуже складному жанрі - це пригодницька книжка в жанрі соціально-політичного фентезі. Це, звичайно, зараз виглядає дещо смішно. Отже, це просто фентезі з елементами політичних і соціополітичних рефлексій сьогодення, але, звичайно, звернуте в українське історичне минуле. Це розповідь про легендарний прихід сюди Андрія Первозванного і його знайомство із київським студентом-істориком. Це перша книжка циклу. Цикл вже тепер дістав назву, називається він "Крізь брами українських часів", і на сьогодні у циклі вже є чотири книжки.  ВВС Україна: Текст у книжці виглядає не зовсім звично, іноді здається, що це довідник... Костянтин Матвієнко: Мені дуже подобається таке нове відносно явище, соціокультурне явище, зокрема, і в Україні, і в світі, як вікіпедія. Вільна енциклопедія, яка забезпечує вільний обмін інформацією, вільний обмін знаннями. Як на мене, за цим майбутнє людства. І ми з моїм видавцем вигадали таку річ, що посилання в книжці зроблені або прямим чином на вікіпедію задля її популяризації у молодіжному студентському середовищі, у середовищі підлітків. І друге - це сервіс Google Maps. Читач може реально подивитися, у якій частині Києва відбуваються події роману. Чи то це Річковий вокзал, чи Гідропарк, чи хутір Відрадний, чи Русанівка, чи то є схили Дніпра, чи гирло Либіді - все це читач, зайшовши на сайт видавництва, може побачити завдяки сервісу Google Maps. ВВС Україна: Ви зачепили таку тему, як попит і інтерес до певної літератури. А чи взагалі, на вашу думку, є відповідь на це питання: на яку українську книжку є попит? Костянтин Матвієнко: Я точно не писав книжку, думаючи про попит. Тобто, це не комерційний проект, хоча книжка самоокупилася, з комерційної точки зору вона відбулася. Але я, коли її починав писати, взагалі не подумав би ніколи, що це може окупитися. Отже, спеціально книжка не писалася як комерційний проект, тим не менше, вона знайшла свого читача. Я це бачу з відгуків у себе на Facebook, бачу з того, як книжка продається у книгарнях, її також відзначили на Львівському весняному форумі видавців "Форум видавців - дітям".  ВВС Україна: Коли читала книгу, чомусь виникали аналогії із Гарі Поттером. Можливо тому, що є герой, який перебуває в якомусь певному середовищі, з ним щось постійно стається. І в Поттері, і у вашій книжціі багато казкового, містичного. Дещо незвично: політолог, за першим фахом інженер пише такі тексти. Костянтин Матвієнко: Спочатку щодо аналогії з Гарі Поттером. Очевидно, єдиною аналогією є те, що в одному і в іншому випадку героєм є молода сучасна людина з її рефлексіями, з коханням, з переживаннями, з усіма тими речами, в яких опиняється людина десь починаючи зі старшого підліткового віку і протягом усієї молодості. Друге - все ж таки мій герой більш занурений в актуальну дійсність. Якщо "Гарі Поттер" - це пригодницька цікава фантастична література, то мої герої вирішують все ж таки питання сучасного українського буття. Ну і ще одна причина, чому, власне, з´явилася ця книжка: я сам захоплююсь фентезі. І от якщо взяти відповідну російську літературу, то дуже часто ми стикаємося із ситуацією, за якої Україна там показана як щось недолуге, щось недоречне. У романі є така установа - "Центр історичних корекцій федерацій". Тобто, це така велика федерація, яка намагається весь час коригувати історію. І чомусь весь час під коригування потрапляє саме українська історія. До речі, комісія президента Дмітрія Медвєдєва "О противодействии фальсификации истории" виникла після того, як у моїй книзі з´явився "Центр історичних корекцій федерацій". Тобто, я певною мірою це, можливо, передбачив. ВВС Україна: Ця книга може допомогти вивчати українську історію, історію Києва? Костянтин Матвієнко: Вона, безумовно, може допомогти створити уявлення про Київ як історичне місто. Хоча всі розуміють, що, припустимо, прихід Андрія Первозванного - це, швидше за все, канонізована легенда. Звісно, за цією книгою не треба вивчати історію. Але я дуже сподіваюся, що ця книга спонукатиме інтерес до справжньої української історії. ВВС Україна: Вже з´явилися кілька книжок, в яких у центрі - один і той же герой. Що може бути далі? Костянтин Матвієнко: Цикл "Крізь брами українських часів" наразі завершено. Можливо, це проміжний фініш. Можливо, я до циклу повернуся за деякий час. Зараз вийшло друком чотири книжки. Остання книжка "Добрий шлях" виводить моїх героїв в космос. До речі, "Добрий шлях" вийшов за день до весілля у Вестмінстерському абатстві одного дуже відомого персонажа сучасної світової політики, одного відомого принца. Тобто, я описав весілля ще до того, як воно відбулося. Це чи не єдиний епізод у фентезі-романі, який є реалістичним. Із Костянтином Матвієнком розмовляла Світлана Дорош.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/digest//2011/12/17/234513.html
Copyright © 2008 Буквоїд
При повному або частковому відтворенні посилання на Буквоїд® обов'язкове (для інтернет-ресурсів - гіперпосилання). Адміністрація сайту може не розділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали.