На запитання порталу «Буквоїд»: «Що читати?» відповідає журналістка Божена Городницька.
- Що Ви читали останнім часом? Які книжки можете порадити іншим?
- Останнім часом читається страшно мало від чого дуже страждаю, та попри все, щось таки читається. З останнього – «Аби книжка» Сашка Бойченка — неймовірна збірка текстів автора за останні кілька роківз різних видань. Фантастична підбірка насправді — про все на світі, часом гостро і серйозно, часом боляче і пізнавально, іноді романтично, іноді ностальгічно, втім завжди іронічно, дотепно і дуже елегантно. Почуття гумору у Сашка — просто бомба. Це ж ціле мистецтво вміти влучно постібатися над ситуацією і нікого при цьому необразити. Дуже раджу. Коли голова не варить, то в самий раз легеньке чтиво, яке змушує усміхатись «Юрій Юрійович, улюбленець жінок» від Жені Положія. З приходом осені виникла потреба у поезії, тож роздрукувала собі кілька улюблених віршів Гриця Семенчука, Галі Крук, Сергія Жадана, Андрія Любки, Світлани Поваляєвої, Ігоря Римарука, Віктора Неборака, Олега Лишеги і ношу їх постійно у торбі з собою. Дуже допомагають абстрагуватись у трамваї чи у черзі до стоматолога. Ну і книжка в якій я зараз живу «Піца Гімалаї» Ірени Карпи. Поволі її так читаю, щоб подовше в ній залишатися, бо вона мене буддизує. На відміну від наприклад «Перламутрового порно» Ірени, то ця книжка настільки виважена, спокійна і душевна, що там навіть матюки у тексті з’являються доречно, а від того не ріжуть око і стають просто частиною тексту, а не вульгарною лексикою. До того ж вона з чудесними картинками! Ось — це те, що зараз. На черзі «Бора» Галини Вдовиченко.
- Як обираєте книжки для читання?
- Книги обираю по різному — найчастіше це те, що само в руки потрапляє прирізних обставинах — презентаціях, книжкових форумах іт.д. Але часто рекомендують друзі щось файне. От свого часу мене подруга підсадила на Еріка-Е. Шмітта. Досі не можу з ним розлучитись ніяк. Постійно між літературою, яку потрібно прочитати (мені часто в силу робочих обставин, як журналісту доводиться читати те, що треба, а не те що хочеться), читаю його — бо він той, кого читати дуже хочеться. Українські переклади його можна знайти увидавництві Кальварія, тож дуже раджу, не пошкодуєте.
Постійна адреса матеріалу: http://bukvoid.com.ua/reviews/that to read/2011/11/04/072811.html
|
