Електронна бібліотека/Проза

ДружбаВалентина Романюк
Лілі МарленСергій Жадан
так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
СкорописСергій Жадан
Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
Лиця (новела)Віктор Палинський
Золота нива (новела)Віктор Палинський
Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
Завантажити

догодувати сина до його ж власної кончини, однак такими помислами, як виявилося, тільки погіршив ситуацію.
- Якщо він проджовжуватиме так жерти і не дбатиме про власне здоров’я, то ви не
встигнете розлучитися, - можливо, вам пощастить і ви помрете разом, - пом’якшив я з великим запізненням і відчуттям того, що тепер сестра оголосить мораторій на телефонні сповіді до мене, як мінімум, на місяць.
Але ні: Люда в своєму горю не вгавала. І того вечора вона таки взяла з мене клятву стати його персональним опікуном «у разі чого». І ми мусили вдарити у цьому питанні по рукам, хоча в мене на думці якраз з’явилася одна ідея виходу з цієї затяжної родинної кризи. Однак вона була вже не для сестриних вух.

17. Свобода Афін

Ідея полягала в організації другої персональної зустрічі Покахонтеса з Певною Особою. Проблема була наступною: колись я вже заводив із племінником мову про це, але він був категорично проти. Мотив небіжа не позбавлений здорового глузду - страх, що в кінцевому рахунку вальс Мендельсона доведеться йому слухати на весіллі Гдабони Махстель і власного дядька в якості гостя.
Але справжньою причиною мого з небожем непорозуміння було ось що: Покахонтес, як і я, ненавидів гроші, і тому, як і в мене, головним його ідеалом була свобода.
Коли двоє людей вживають слово «Бог», то це ще не означає, що вони мають на увазі одного і того самого бога. Сталося, що бувши дуже схожими, в тому числі й генетично, ми з племінником відрізняємося одне від одного приблизно так само, як білий і чорний кольори. Часто, і ця практика завелася між нами ще з раннього дитинства, коли я кажу «Біле», Міша повторює, але вже в нього виходить: «Чорне». Так і з системою свободи і товарного-грошових відносин.
Розумні люди кажуть, що гроші – не більше ніж засіб для досягнення свобод. Дурні - що ми прагнемо свободи, щоб досягти грошей. І ті, й інші праві. У голові Покахонтеса, проте, обидві ці ідеї зазнали значних пертурбацій, і, так і не змігши вийти сухими із води, цілковито затьмарили невибагливий побут мого небожа.
Завжди, коли Покахонтес дістає з бомажника купюру, на його обличчі з’являється вираз рідкісного гидування – на противагу азартним людям, які виграють у лотерею, співакам, яких пропускають у наступне коло Х-фактора, людям, які знають ціну і собі і грошам, і тому бережливо перегортають кожду сторіночку чистеньких щойно видрукуваних папірчиків. О, на відміну від них, Міша тієї хвилини відчуває одне: приплив страждання. Почасти це пояснюється небажанням розставання з папером, заради якого він псував собі хребта, просиджуючи на роботі, почасти – тим, що гроші, на його думку, занадто слабкий і тимчасовий засіб досягнення необхідної життєвої стабільності вже вчора. За гроші потрібно купувати харчі: якби харчі потрібно було купувати якимось іншим чином, думаю, гроші небожу були б і справді не потрібні. Поко наскільки любить себе, що вважає залежність людини (конкретно, його самого) від факту наявності чи відсутності грошей мало не за кримінальний злочин. Тому що свобода для нього – персональна основа життя.
Головною свободою було, є і буде для Покахонтеса прокинутися вранці, відчути в своєму тілі сумісне з подальшою можливістю пересування по квартирі здоров’я, добратися до клозету, а потім – до кухні, а тоді вже – до роботи і назад. Але головно: його цікавить повна свобода повторювати всі ці дії з дня в день, без жодних змін, від народження аж до самісінької смерті (а якщо смерть – не останній преділ, то щоб там, на небі, все повторювалося в тій же послідовності, що й на землі).
- Дядь, ну, чого ти весь час лізеш мені в душу! Я знаю краще від інших, зокрема, від
тебе, що мені потрібно. А потрібно мені одне: щоб такі, як ти, не заважали жити! – кинув він якось під час однієї з таких філософських суперечок.
Жити ж заважає, практично, все. Все, що не від тебе, все, що безпосередньо не залежить від твоєї волі, заважає жити. І тому з якогось моменту, по закінченні обов’язкових для диплому штудій, життя мого плємяша перетворилося на суцільну боротьбу за повний сепаратизм свого життя в рамках будь-якого соціального чи державного утворення.
Дуже скоро він зрозумів, що в цих особистих Афінах йому доведеться де з чим рахуватися. Афіняни, які, як і мій небіж, але в трохи ширших за власну персону масштабах, займалися політикою народовладдя з ранку до вечора, як відомо, мали неподалік від міста копальні, де раби видобували срібло – чим демократи і жили! Покахонтес же, який із моменту прокидання і до самого глибокого засинання раннього вечора (по можливості, найпізніше - о десятій вечора, що для киянина – майже злочин) неусипно боровся за високі ідеали індивідуальної свободи абсолютно від усього, отож і він повинен був мати рабів, які мусіли забезпечувати демократію його паразитування на тілі української держави. І треба сказати, що такі раби були. Цю функцію, як не складно здогадатися, виконували батьки, передовсім, мама Люда. Саме цей щасливий фактор і забезпечував республіку Покахонтеса всім необхідним для подальшої

Останні події

31.05.2026|06:35
Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
31.05.2026|06:21
Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
30.05.2026|15:00
Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
29.05.2026|07:54
Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
29.05.2026|07:50
«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
25.05.2026|17:00
Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
23.05.2026|04:17
Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
23.05.2026|04:11
Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
21.05.2026|13:07
В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
21.05.2026|13:04
«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему

Партнери