Завантажити

Свєта, ну нафіга всьо ето?

Т.І.К.

Ти працювала в тютюновому ларьку.
Така жадана, ніби сигарета
до кави зранку. Мріяв про таку
і знав твоє ім’я прекрасне – Свєта.

Світланочко, Світуля, Світлячок.
Ти зіркою світилася у небі.
Про інше не було уже думок,
лише про тебе. Всі лише про тебе.

Я бігав до ларька разів по сто,
я прокурив зарплату і заначку.
Тебе так не любив іще ніхто -
немов богиню і принцесу наче.

Я купував еЛеМи і еЛДе,
«прилуки». Врешті, перейшов на «ватру»
Усе чекав, що мить колись прийде
знайомитись… Та тільки вже не варто,

бо ти, Світлано, вмерла назавжди,
погасла як дешева сигарета.
Обрахувала не на гривню – дві…
Ну нафіга ти так зробила, Свєто?

читати