Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
Пошук
-
Прості вірші Костянтин Коверзнєв
1. хіба цейлонський чай розфасований по пакетиках що лежав до того у трюмах корабля і легенько ворушився під час шторму щось знає про ніч на Цейлоні або про ніч у Києві на вулиці Магнітогорській коли не світить жоден ліхтар і вже десять років як не працює завод хіба хтось на...
-
Просто це одна з небагатьох історій... Сергій Жадан
Просто це одна з небагатьох історій, що мають оптимістичне завершення, наскільки оптимістичною може бути мова великої політики: 14 тисяч немовлят, фіксована статистика потаємного дійства, сотні розламаних, наче волоські горіхи, родин, темне батьківство, що затискає у кулаці зерна...
-
ПРОСТЫЕ ВЕЩИ Анастасія Афанасьєва
1. О простых вещах говорить шепотом, едва касаясь уха другого, едва веря в его барабанную перепонку. Так февраль укрывает белой неизбежностью, так говорит время: дудит в неведомую трубочку, будто детство в стакан с газировкой. Гортань для звука едва разомкнув, замереть перед выходом...
-
Протест проти морозива Костянтин Коверзнєв
богині-маски проходять повз метелики пурхають відображення горгони вони радо відкладають убік маски й захоплено виставляють свої карієсні зуби коли я вдесяте читаю мартіна ідена і доходжу до місця де зображується романтичне побачення я думаю про вплив буржуазного середовища про той...
-
Протяги - ніби душі - носяться по кімнаті... Дмитро Лазуткін
Протяги - ніби душі - носяться по кімнаті. Нам є на кого поставити у цьому чемпіонаті. За вікнами пропливають журавлики паперові... Все заради любові, все заради любові.
-
Прохор Сергій Грабар
Я вийшов з келії. Люди… Багато людей чекало на мене, чекало слова, що поверне їм віру в спасіння. Море очей, бездонне море… Голод прийшов до Києва, до землі Руської. І творив його князь чи ті, що біля нього – ті завжди щось творять. Але князь не мала дитина: він повинен...
-
Прочинені вікна Карина Тумаєва
Закрийте кляті вікна!!! Інакше я виходжу. Через них, властиво. Не створюйте Спокуси самогубцям, Бо двері перестали бути втечею, Але ж є вікна Вікна Вікна Вікна І ваші двері, виявляється, зачинено, А ваші вікна, як завжди, для горобців – Прочинено. І є бажання вийти, і підсвідоме марення...
-
Прошиті жилами дротів... Василь Кузан
Прошиті жилами дротів Дороги, гнізда бузьків… Невтішні дні якісь не ті. В проході надто вузько. Чи не в проході – вушко це, Відламане від голки. Смола стікає на лице І небо у подолки. Усі біжать крізь житіє – Шукають власні ніші. Мене нема. Точніше, є Але...
-
Прощавай, моя горда, єдина... Олексій Ганзенко
Прощавай, моя горда, єдина. Вже сьогодні останнє число. Адже краще забути людину, Ніж тримати на неї зло. Я тебе не навмисно зрадив. Я тебе на руках носив. Розумію – немає ради. Співчуваю – немає сил. Я розтану, пощезну, зникну, Ти за мене душі не край. І...
-
Прощальний запис у альбомі Олексій Ганзенко
Забудь і коней вороття Не бий у боки стременами, Бо не зупиниться життя З тим, що минулося між нами. Пожовкле листя відлетить. Натомість виросте зелене… Не засмути щасливу мить Зів’ялим спогадом про мене. 1994 р.
Останні події
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"
- 08.04.2024|13:56Війна та нові співбесідники для України
- 08.04.2024|13:54Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія»