І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах повішено, мов плахту, долю нашу. Ми — ланцюга поодинокі звена, ми...

Приводить її до свого дому, де підлога зі світлого дуба поділена сонцем на теплі квадрати, де вікна в малий садок, де балкон із китайським ліхтариком, жовті гірлянди, де канарка у мідній клітці, добірні книги й вініли, високі свічки у пляшках з-під вина, але головне – це...

Он ненавидел этого пай-мальчика с его флоридской внешностью. С его аккуратной прической и влюбленными глазами, которыми он смотрел на его маму. Такие всегда оказываются в конце концов предателями. Они предают, вонзают нож в спину, распускают нюни. Он его ненавидел. Она очень любила своих двух...

«дивись, навіть тінь твоя землю зігріла... » Є. Ш. призначення очей — вiдволiкати ніч призначення ночей — лишати віч-на-віч бджоли — робити мед секунд — іти вперед токати ре мінор — торкати міокард

І Приїхавши до чужого міста на початку літа, відчути, що його шкіра обвітрена і нагріта, побачити, що дощ третій день заливає долину, високу траву і алею – запалену, тополину. Вулиці чужого міста, як чужі книжкові полиці. Між нами насправді ніколи не буде різниці. Буде лише відчуття...