ця мандрівка країною твого тіла насправді не потребує від мене ані водійських прав ані знання правил дорожнього руху ані – зрештою – дотриманнях тих правил   я давно вивчив що від двох пагорбів із голубими прожилками сосків сторожевих веж   можна з”їхати...

Не затерти у міміці жах, Не змінити русло агонії... Невідомість шукає птах, У твоїй небесній долоні.   І без захисту, кубляться змії Спокушають знанням нетривким… Я згораю — в жаринах надії Пересіялись мрії на Дим! о7. о9. 2оо5

Як завжди, о шостій ранку я ходив купатися на море. На пляжі, з огляду на ранній час, людей ще мало і вода, ще не замутнена тисячами ніг місцевих купальщиків, буває ще чистою, а ранкове прохолодне повітря бадьорить і підвищує настрій. Повертаючись в рідні пенати по Приморському бульвару, мені...

Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні дні, – І в мріях ввижалась їм казка ясна, Де квіти не в´януть, де вічна...

Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан. Гніздо в колоссі, мов колиска, Очей твоїх знадливий ляк; Як шпиль блідого обеліска, В блакить застромлений літак. Цілунки стишені й неситі, Полови сонячна луска; Як пальми слід на антрациті, На...

М. А. На хмурих сходах зупинись на мить Заглянути у казку баговинну. Ось промінь впав з-посеред верховіть І засвітив його шматком бурштину. На листя ти задивишся бліде, На черепашку равлика прозору, І в цю хвилину дівчина пройде З школярським ранцем сходами нагору. І ти вже знаєш: проминуть...

+ + + Але ж ти ніколи не напишеш про те, як усе було насправді. Не зважишся, залишиш при собі, відкладеш у морок. Будеш говорити про літературу там, де слід було говорити про життя, де життя рвалося на вулицю, ніби забутий у домі пес. Ти ж ніколи не визнаєш, чим...

Але згадати потім ріки ці і монохром засніженої крони, цю лінію рядка і оборони, цю риму, як троянду у руці. Твої поети, на яких зростав і вчився, на яких цей знак відваги, тривання це - від днів до рівноваги, пекучий опік втрачених вистав. Але це грудень, це глибокий слід на...

Але тут, розумієте, не лише чорнозем. Бувають інші ґрунти. Чутливі сипкі піщаники, грудки вологої глини, каштанова оранка півдня, сіре підніжжя лісу, тривожний болотяний торф, крейдяна порода – довга пам´ять про море, і жовтий підступний льос, і солончак прилиманський,...

Коли взнали про Флорію, мені не стало в хаті місця. Надя зразу пригадала наші з Юрасиком посиденьки – тоді, на її думку, слід було не частувати недорослого жениха колекційним коньяком, а банально гнати в шию, а донька зробилася дратливою до краю. І спробуй, доведи кому, що хотів на краще,...