Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Пошук
-
La Bohéme Дана Рудик
Губить дощ свої сльози сліпо у Тартар оркестрової ями. Причаїлася смерть у мушлі, мов підступний і ніжний суфлер... Ах, Мімі, трояндо несправжня, мій блідий, паперовий квіте, рук твоїх і рамен тендітних не прикрасить весільний флер Розтинає задавнені рани, наче скальпель, дзвінке сопрано....
-
La vache des funerailles et des noces Віталій Квітка
Лунає пісня над селом - вона якась космічна, Якийсь невтішний смуток в голосі гучному. І кадр в душі стає: сьогодні проводжали в потойбіччя Одну із душ - понура йшла вона в гробу додому. Був білий день, пряміш стріли летів небіжчик, А ніч настала - вже луна гармат весільних пісня, На лавах -...
-
L`ami Intime Віталій Квітка
Немов пустеля із плечей звалилася сама собою, Яку несила ні нести, ні в ній блукати - дихать, Мій друже любий, знову говорив сьогодні я з тобою, Пробившись голосом крізь товщу планетарних колій - цих космічних ликів! Найдовша пісня - та, яка в душі завжди сіяє. І найміцніша дружба - та, що із...
-
MILITARI... Вакуленко-К. Володимир
Від себе вимагаю менше, ніж можу, Враховуючи небажання боротись із собою, Щоб потім сказати: «Та я ще, ймовірно, існую!» Але що я можу об’єктивно, коли світ напризволяще? Мабуть, із розумом власним взаємна недружність. Вище повітря плювати на вітер, краще – на...
-
Misericordia Юрій Рудницький
Оксані Яблонській Я сьогодні веселий і добрий І – жодних бойових дій Я на кулі не переплавляю Ані свинець, ані олово. Я всолоджу жратвою чрева Своїх і чужих богів, І волхвам самозваним не буду Трощити сокирою голови. Заганяю у будку псів – цього Звуть Що Потім. Того – Чому....
-
MORITURI Василь Стефаник
Ще до сходу сонця сходилися вони до голяра Тимка щонеділі і свята, аби голитися і підстригати чупер. Приносили з дому то хліб, то солонину, то інший харч, а грошей ніколи, їх було вже небогато в селі, що держалися Тимка, бо одні повмирали, а другі пропали на війні. Але від трийцяти літ вони...
-
N.N. Іван Франко
Виступаєш ти чемно, порядно І говориш розумно і складно, І лице твоє гарне та ясне — Заглядиться дівча не одно, — Та мене щось відтручує власне, І смутить, і тривожить воно. Все здається мені, що налитий Ти сльозами і кров´ю селян, Що людською ти кривдою ситий, Що твій батько...
-
Nihil habeo,nihil timeo Віталій Квітка
Нічого не маю - отож нічого й не боюсь. Латинська примівка. Нічого не боюсь - хіба щось маю? Я винен - власним водограю, дітям і журбі. Я - сам в собі, та - тимчасове все моє, я знаю Не знести світу на плечах ні попід землю, ані в небо на горбі. Лиш пагорби - мої, лиш днів минущі зливи,...
-
NOCTURNO Сидір Твердохліб
Артистові-мадяреві Юліанові Панкевичеві На сонні ниви, на левади Місяць сріблисті ллє каскади, Сипле брильянтів срібні рої На польні рожі і пової. На ясні ниви, на левади Леготом ельфів мчать громади, Ловлять розсипані брильянти, Сльози тремтючі, адаманти. Ловлять розсипані брильянти Сльози...
-
Oi Triakonta Микола Зеров
О.Ф. Бургардтовi А кругом пустка, як гудина, як гич Ви пам´ятаєте: в днi тридцяти тиранiв Була та сама навiсна пора: Безмовний Пнiкс, безлюдна Агора I безголосся суду i пританiв. I тiльки часом, мов якась мара, Ще озивався смiх Арiстофанiв, Сократ, як перше, виявляв профанiв, I весело...
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві