Отцу моему не давали покоя лавры великих шпионов. Вернее, разведчиков. Он пользовался именно этим словом, всегда выговаривая его сурово и твердо. Он ставил их мне в пример. Я помню, на какой твердой кровати спал Феликс Эдмундович, и с детства слышал фамилии Зорге, Кузнецов, Филби,...

Прийшли надвечір… Хмарились багрянки, Немов кривавий парус гнав корсар. Рипіли шви новенької шкірянки Коли махнув рукою комісар:   „Давай… Тягни! Все ’дно немає бога! Є тільки контра й плач німих ротів! Голодному Поволжжю допомога Поплине з риззя, дзвонів...

1. Покохав якось Член Членкиню, А вона йому – тиць!- у диню: - Не для тебе мамка ростила, А СПУ-це велика сила! І не зазирай мені в рот, Бо я красіва- а ти урод! І від горя такого Член Пожовтів і засох, мов клен. А Членкиня живе собі й досі. А шо? Їй і одній харашо.... 2. Покохав цап...

50 копеек мне были нужны для дела. Я, конечно, понимаю всю сомнительность данного утверждения, поскольку всем деньги вроде как не для ерунды. Ну, даже если для ерунды мало кто готов в этом признаться. Но все-таки мне тогда они были по-настоящему нужными. Эти злополучные деньги. Пятьдесят...

Вони йшли повні віри й надії. Натруджені тяжкою працею, зашкарублі робітницькі руки несли емблеми того, чому поклонялися їх прадіди, дiди, батьки і перед чим хилились вони самі. Ті емблеми мали їх захищати, мали говорити за них, казати, що йдуть вони покірні й смиренні; що йдуть знеможені...

Діти, зачаті в мерзлих коморах здобутком Чорнобиля, Глиняні квіти поранених глеків гинуть, уражені цвіллю. Мати аматорський стиль, в золото плавити Нобеля – Пий сам себе, океане, рви кораблям сухожилля!   В землю кривляється ніч. Крига кричить коралями – Уламкам розбитих...

ці маленькі жорстокі дівчатка в пісочниці слів по периметру дротом колючим обтятий майданчик їх насуплені личка яскраві коробки для ланчів і сліди від камінчиків їхніх синіші від слив   ці маленькі зухвалі дівчатка волосся в піску заблукалих чужинців вистежують їхні радари а...

Не втопили тебе? Може, варто було так одразу, Поки тиха блакить не збирала повержені води? Хтось святі образи знову чимось нечесним обмазав – То, казали, меди. Забрехалися вже. Може, годі?   Десь Мефодій принишк біля азбуки зрубаних тернів – Теревені лісів на пеньках...