Електронна бібліотека/Проза

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

«Привіт» з планети Земля

Привіт, друже! Бачиш цю маленьку блакитну кульку? Так виглядає наша планета Земля із Космосу. Можливо, у космічному масштабі всі ми – лише крихітна кулька, але для нас наша планета – рідний дім. Всі люди, які її населяють, а також всі тварини, комахи, рослини, будинки, машини, школи, іграшки і навіть твої улюблені мультики і солодощі є невід’ємною частиною цього великого дивовижного світу.

А це – мапа нашого світу. Як тобі відомо, на Землі багато різних країн – зі своєю унікальною флорою і фауною, традиціями і звичаями. Ми з тобою живемо в Україні – це найбільша країна в Європі. Саме тут живуть твої батьки і друзі, знаходиться твоя школа, улюблений парк та кіоск з морозивом. І саме тут, в одному звичайному українському містечку (можливо, у твоєму?) живуть наші герої – Аліса та Макс. Час дізнатися історію їхніх дивовижних мандрів, яка розпочалася одного звичайнісінького дня весняних канікул…

- Кексику, ти де? – гукала п’ятикласниця Аліса, виходячи зі своєї кімнати. – Мамо, ти не бачила Кексика?

- Ні, доню, я думала, він у тебе. Десь спить, напевно. А ти чим займатимешся сьогодні? Погуляти не вийде: дощ накрапає.

- От халепа! Так нудно! Набридло дивитися мультики і сидіти в Інтернеті... Якби потрапити в якусь пригоду! Але таке буває лише в книжках… – Аліса понуро подивилася у вікно і дістала коробку своїх улюблених шоколадних цукерок. – Треба терміново підняти собі настрій!

- Але, доню, дитинство – це суцільна пригода! Варто лише відірватися від своїх гаджетів і подивитися навколо! Наприклад, твої улюблені цукерки… Ти знаєш, як шоколад впливає на організм людини? Вся справа у його хімічному складі. Коли ти їси шоколад, в мозку збільшується вміст серотоніну – гормону щастя. Тому і настрій покращується. А ще науковці довели, що після порції шоколаду люди краще розв’язують математичні задачі…

- Я теж хочу стати науковцем і досліджувати шоколад! Це круто: і внесок у науку робиш, і настрій завжди чудовий!

- Якщо хочеш – то будеш! Ой, лише поглянь: щойно була така мряка, а вже веселка сміється! Звідки вона взялася, знаєш? Дощ закінчився, вийшло сонечко і у водяних крапельках, утворених у повітрі, відбилося сонячне світло...

- Окей, мамо, це все дуже цікаво, але в мене немає часу – поки дощ скінчився, треба подзвонити Марійці і йти швидше гуляти!

Аліса поклала у свій рюкзачок цукерки, взула гумові чоботи, вдягнула пальто, шапку та шарф і побігла на вулицю.

«Ой, я ж телефон забула!» – подумала дівчинка і хотіла вже повернутися назад, але раптом побачила, що із сусіднього будинку вийшов хлопчик, біля якого весело стрибав її Кексик! Песик махав хвостом і з нетерпінням чекав, коли хлопчик кине йому м’ячика.

- Кексику! Що ти там робиш? До мене! – Аліса чимдуж побігла до песика.

Але Кексик не дуже поспішав до своєї хазяйки.

- Це мій песик! Віддай мені його негайно! – суворо сказала Аліса. Її русяве волосся вибилося з-під шапки, на щоках горів рум’янець.

- А я його і не забирав! Почався дощ, і мені шкода було залишати бідного песика на вулиці. Ти тут живеш?

- Так… А ти? Щось я тебе раніше не бачила.

- Ми нещодавно переїхали. Мене звати Макс, а тебе?

- Аліса.

У цей момент Кексик нарешті знайшов кинутий Максом м’ячик і забіг до будинку.

- Кексику! Куди ж ти?

Діти побігли за ним. У домі було дуже затишно: на столі стояли квіти і ваза із фруктами, а з кухні смачно пахло домашнім печивом.

- Напевно, Кексик у моїй кімнаті! – сказав Макс. – Ходімо.

У кімнаті Макса панував безлад: скрізь були розкидані речі, ліжко не застелене, на столі – недопитий чай і обгортки від цукерок. А Кексик посеред усього цього хаосу затято боровся із м’ячем. Аліса здивовано роззиралася довкола, адже в її кімнаті навіть близько не було такого безладу. На столі у Макса стояв комп’ютер, на екрані якого був зображений якийсь чудернацький корабель.

- Що це? – запитала дівчинка у Макса, який марно намагався забрати у Кексика свій м’яч.

- Це шкільний проект. Треба сконструювати свій «Корабель уяви». Мій – унікальний! Він може перенести тебе у найвіддаленіші куточки Земної кулі і навіть Всесвіту. Він може занурюватись під воду, зменшуватись до розміру пилинки і подорожувати організмом людини! Ой, потрібно його зберегти, раптом щось вимкнеться! – Макс взяв комп’ютерну мишку і зберіг документ.

У цей момент щось змінилося. Аліса відчула, як її несе кудись невидимий вітер. Через секунду ніякої кімнати вже не було. Аліса опинилася в кабіні літака на місці пілота. Поруч сиділи перелякані Кексик і Макс.

- Здається, час пригод настав! – сказала задоволена й абсолютно не здивована Аліса.

Факти до розділу:

· У світі нараховується 262країни.

· В Україні, у містечку Рахові, в оточенні мальовничих Карпат, знаходиться географічний центр Європи.

· До 16 ст. європейці нічого не знали про какао і шоколад. Перші какао-боби з’явилися в Європі завдяки Христофору Колумбу, який привіз їх з експедиції до берегів Нового Світу.

· Найбільша плитка шоколаду у світі була виготовлена у 2015 році у Великобританії: 4 завширшки, 4 м завдовжки і вагою майже 6 тонн.

· Ісаак Ньютон визначив 7 кольорів, які разом складають біле світло: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.



Партнери