Електронна бібліотека/Поезія

МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
15 років без себе (Загублений)Ксенія Циганчук
Така любовОлексій Ганзенко
Завантажити

З перепалених струн,

З ексгумованих трун,

З безголосих отар щільнострижених рун;

З того давнього, димного, дивного плину,

Коли босою став я на ню, мов Перун,

Я не плакав, не плакав од захвату й щему…

Просто сипала мжа,

А чи дощ без ножа

Мене локшив на млу,

Бо не зналися ще ми.

 

З перепалених струн

Я сотав муліне,

Вишивав, та виходило більше хрестами.

Металевими, синіми, з вкрадених труб…

Журавлі над криницями – цямрини в зруб,

Майже хрестиком, ледве жар-птиці, як в мами…

 

З безголосих отар

Безволосих вождів

Витиналися тім’я, плескаті, мов брук,

Скліли взори крізь грані стаканів;

І гладкий яничар

„Вон с дорогі!” кричав,

Куцокрилий орел все співав – верещав

Між сідниць, провідниць і канканів.

 

І мені шепотіло: ти теж заспівай!

Ти ж хотів і не чутимеш болю.

Не боліло. Все ‘дно

Спочував: скоро дно.

Біль мій виболів, вибілів, виспів.

Я знеболів давно,

Ваша пісня гівно…

Зачекай, ти не чув іще приспів!

 

Юрми в’ярмлених лун

З ексгумованих трун,

Прогумованих душ

Непроникних – не руш!

І калинові спалахи в померку, в поросі.

Скропить кров’ю льодистою із-під чобіт…

Я знеболений вже, зневагомлений вже,

Як руна,

Як луна,

Як струна,

Як пір’їна!..

Мерлий вітер, сльота,

Рясти, весни, літа…

Я до смерті кохаю тебе,

Україна!

 



Партнери