Електронна бібліотека/Поезія

Душоїди та ванноматиІван Лучук
Літературна УкраїнаДмитро Лазуткін
Любов немов метелик-одноденкаДмитро Лазуткін
Лайнер ЛазуткінДмитро Лазуткін
ФБДмитро Лазуткін
УкрмоваДмитро Лазуткін
Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
Завантажити

Дозволь, я поведу тебе під руку

У біле поле, в тихий снігопад;

Дозволь, я прожену від тебе муку,

І хай не повертається назад.

 

Пухка зима повільно й урочисто

Сховає слід, неначе жар зола,

І біла ковдра, неймовірно чиста,

Укриє наші змучені тіла.

 

Ми довго йшли холодною сльотою,

Нога в пітьмі ламала перший лід.

Ти грішною була й була святою,

Вела вперед і пленталась услід.

 

Минали дні, гарячі і холодні,

Лили дощі осінньої пори;

Щодень углиб росла життя безодня,

Щодень зростала пам’ять догори.

 

Навіщо світ такий прямолінійний? –

Зворотний шлях не діждеться мене.

Щоразу рай – далекий і біблійний,

Щоразу пекло – поруч і земне!

 

Хоча вини моєї в тім немає,

А може й є. Залишимо сльоту!

Ні, я не пропоную тобі раю.

Я тільки пропоную чистоту!

 

Вже он і час, втомившись ідучи, став.

Чи циферблат негода замела.

Пухка зима повільно й урочисто

Змете наш слід, і сніг немов зола…

 

1994 р.

 



Партнери