Завантажити

Дам кістку псам

Святого Юра, щоб довго вили.

Не встерегли руді... А сам –

розтратив силу.

Органний бас

не скликав нас – читав Маріям!

На споді час – це смерть в анфас,

у профіль – змії.

Вдягнися віршем, мов плащем –

зі Стікса протяг.

До сорокόвин з Василем*

ускочив в потяг.

Ти скурвий син

і Божий дар – відходиш зухом.

«Приввіт, старрий!», – твоє з глибин

не чую вухом.

Як риби б’ються у відрі,

хоральні співи.

Не втопиш сучку у Дніпрі –

сузір’я Діви.

Пишу – де беріг в манівцях,

пора – проруха.

Во ім’я Сина і Отця,

Святого Духа.

10.09.2008

* 22 серпня 2008-го помер поет, письменник Василь Кожелянко

читати