Електронна бібліотека/Поезія

Спорудження залізничної станції (1931)Дебора Фогель
«Акація квітне» (1932)Дебора Фогель
Квіткові з азаліямиДебора Фогель
ПубліцистикаДебора Фогель
Мавка і БерсеркГанна Заворотна
Втеча до морокуІгор Скрипник
Із майбутньої книгиВасиль Кузан
Доторкнутися до кумираЄвген Баль
Азовські сомикиЄвген Баль
Меридіани штурмана БаркаЄвген Баль
З книжки «Глінтвейн дорогою на Говерлу»Василь Карп’юк
Нічні голосиОлег Янченко
Майже елегія. Зі збірки «Елегії острова Патмос»Олег Короташ
Моя Венеція. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Політ над містом. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
"найрідніша цей зачумлений вигуком вірш..." Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Елегія Маяковському. Зі збірки «Поет без імперії»Олег Короташ
Блюз біженців. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Елегія зла. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
«– А давайте надамо німому слово, –». Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Денний чай у Лондоні. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
dasein. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Пластика. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Це твоя п’єса, мабуть... Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
творити мовчання. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
Сієста. Зі збірки «Бордель для військових»Олег Короташ
ВтечаГанна Заворотна
Постійність пам’ятіІрина Ликович
ЧічкаМихайло Трайста
Поле крові. Іловайськ. Фрагмент роману «Трьохсотлітня Голгофа. Фавор»Катерина Мотрич
КРИГА СТАРОЇ ПЕРЕПРАВИОлег Янченко
Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
Завантажити

Коли я згадую про Тебе, всі óбрази тікають з вірша,

наче зграя сірих щурів із кухонь та підвалів Ґамельна.

Їхні загострені рильця озирнувшись бачать околиці рим,

грозовий перевал Брокенберга та окрему постать, ніщо, тобто – тінь, душа

сухотного менестреля із торбою за плечима. І вогнями святого Єльма, -

над цим пейзажем аєроплан,

немов минуле – на захист брам

 

майбутнього. Пробач, я зла не тримаю теж; додам: і вже

не чекаю нічого окрім, можливо, болю.

Коли я згадую про Тебе тепер, зимою, в одному з чудових міст

дивної території, десь між вітряками й смереками суть бланманже

Європейських культур, в посполитій столиці усіх недомовлень,

я починаю розуміти, що допотопний аероплан часу

накриває цю Землю не бомбами, але сіткою кракелюру.

Я захворів грипом і п’ю мікстуру…

 

Так, неначе за тридев’ять земель, у казці Іван-дурак,

що отримав до царівни приданого як мінімум пів королівства, -

я отримав Тебе, сприйнявши це (як тепер розумію - чудовий смак

всевишнього фатуму), а тоді – як благословіння… Як те, що дійсне.

 

Бо любов, як відомо, починається з того, що сняться сни,

і закінчується там, де вони, ці сни,

урешті збуваються формою, мовлено – матеріально…

І відчувши раптово це все, наче риба, під серцем, метал блесни,

помираєш у повітрі весни, весни.

2000, Краків



Партнери