Електронна бібліотека/Поезія

На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
15 років без себе (Загублений)Ксенія Циганчук
Така любовОлексій Ганзенко
Убити ВладикаОлексій Ганзенко
Хто ж порятує Світ?Олексій Ганзенко
Завантажити

ALL INCLUSIVE

Їдучи потягом зі Стамбула до Едірне,

Вимиваєш спогадами пісок пляжів

У невимушених розмовах

З вимушеними попутниками.

Але їм не потрібно знати,

Як липне змокріла тканина

До тіла.

All inclusive насправді лиш

All inclusive,

А не перепустка в рай,

Бо і там походжають демони

З крові і плоті,

Заманюють в сіті

Дешевими посмішками,

Дешевим турецьким вином,

А потім на вікнах

Можна писати пальцями

Усі откровення,

Прості й сокровенні...

Їдучи в потязі зі Стамбула до Едірне,

Викидаєш за борт весь непотріб,

Що намулом осів на дні Его,

На деревах його розвішуєш,

По траві пожухлій розмащуєш,

На будинки чіпляєш, як

Новорічні прикраси коштовні -

Нехай повисять трохи,

До наступного потяга,

До наступного демона,

Який виссе тебе до краплини,

І посіє в нутрі твоїм сім`я,

Розгортаючи шкірою шкіру,

Проникаючи в самість і далі...

Їдучи в потязі зі Стамбула до Едірне...

 

***

 

а люди дихають в потилицю і кашляють собі у руки

і сніг паде на голови, за коміри, під капці

перелицьована зима гряде, з кишені дістає "Прилуки"

і в чат – лише з мобільного без комплексу кастрації

 

а небо вурдиться і хилиться, і пришивається сніжинками

до горизонтів, зліплених так наспіх, так бездумно

як виявилось – грудень дхатовий, зима не може бути жінкою

тому і палить, наче швець, на парапетних трубах

 

ідуть містяни, кожен – правильно, вагітна черепна – проблема

і сил немає думати, що десь у когось гірше

пора ця стала особливою - суцільна лобі-теорема

котру доводять не свої, а знову – інші

 

***

 

Без одягу не бережу перстенів.

На перса – віск, вода і знову віск,

І глибина проникнення шалена,

І колір перемоги – білий сік.

У скронях – Морзе зваби, Ворхол згуби

Фотографує твої імена.

Ти – гріх, але ті очі і ті губи –

Це чаша, ще не випита до дна.

 

***

 

Квіти бувають різні,

Дерева бувають пізні,

Трави-шизоїди. Фіг-з-ним,

Брак-з-ним,

Словесний fuck.

Мірило індукційності –

Важіль тонажний «Стій-на-цій-

право-чи-лівій-цінності»

І мозковий первак.

Скільки IQ розбурханих –

В сотню доріг заплутав їх,

Де міріади чорних бліх

Лазять собі навспак.

Нащо тобі ці жертви?

Мертві вони є мертві,

Саспенс – не їхні кебети,

Тільки реальний шлак…

 

***

 

КОРАБЛІ (дилогія)

І
Ямаюкорабельзкрильми –
Йоговчора принесла старапоштарка–
ТетаДарка.

Він умістивсявсірниковукоробку,
Він має душуіміру
Вітрівувітрилах.

Його флагштокибачилите,
Що вам і не снилось
У жоднійреальності.

Його шпангоутборовся,яклев,
Щоб проштрикнути наскрізь
Усі дев’ятьцунамі.

Його такелажнеразобривався
Посеред моря
У десятибальнийштиль.

Закінчилися йогорейди–
Вчора столяр Семен підмухою
І під каштаном
Приробивкораблевікрила
Із цвіту сушених акацій…

Ятримаюйогонадолоні,
Він тріпоче залатанимклівером
І сушитьнасонцірангоути.

Праве крило повисло,
Ліве –дивитьсякосо,
А докаризни моїхочей
З носаморськогоконя
Здичавіло всміхаєтьсяГея.

ІІ
Ви думаєте,щосонце–цесонце?
Це– круглий корабель, НЛО.
Видійсномислите,що
Кожногоранку бачитенебо?
Це– звичайна3D-анімація
Із багатьманевідомими.
Вам втуляютьнавулицях,
Що Рай–цедошкапошани,
АПекло– лише на картинахБосха?
Озирнітьсянарешті–
Наша тюрма – персональнийкредл,
І всі– корабліінформації
Знаспіхприбитимикрилами
Бухим криворукимстоляром –
Міра таказапобіжна,
Бо руки ужедотяглись
Дознаньнестандартних (?!)колись…

***

 

На милицях канатоходці…

На милицях канатоходці йдуть: один і два, і три...
Б´є барабан, співають труби, басять габої і віолончелі...
На весь театр цирку - ти такий один:
Без пояса і в небо - збирати акварелі.
Ідуть канатоходці: чотири, п´ять і шість -
Число магічне, диво теж невідворотне, як на зло...
Учора - день, сьогодні - щебінь, пісок і біле тло
Перегорілих літ, перепрасованих і репресованих століть
На віражах, без міражів, як безмір за вікном,
Де пари по алеях і в альтанках, й просто так...
А на рецепторах - Шопен з мітральним клапаном Ніко
І цілий світ на аркушах вручну, вночі, коли вже світ не світ,
А тиха гавань під шатром, під наркотичним ковпаком...
Не зупиняй часи, нехай собі ідуть,
По стрілках, циферблатах хай стікають під паркет...
Не зупиняй мене, я нині утекла з рікою в суть...
Звільни волосся, розшнуруй корсет...
Я все-таки прийду...

***

 

Усе розпочинається з малого,

Усе застрягає у великому -

Чорне на білому

Чи

Біле на чорному?

Ти у мені

Чи

Я на тобі?

Питання:

Як це - до рання

Гортати рахунок френдстрічки,

Не знаючи, хто тут ким є?

Вищий ґатунок перепису "в лічку" -

Вчувайся, де майже твоє.

Стоп! Я не брешу, не можу обманом,

Бо дуже далеко міста.

Світає. І лінію креслить вже ранок -

Вчитайся - вся думка проста.

 

***

Час зупинився
Час не тече
Годинник не цокає
Сни

Ти містом ідеш
Я кличу тебе на ім´я
Я смакую його
Як виноград
Як шоколад
Як...
Ти обертаєшся
Роздивляєшся
Посміхаєшся
Йдеш

Час уповільнився
Кварки секунд
Відчутні на дотик
Як і тіло твоє
Що за замками
Сімома
Десятьмя
За стінами і
За дорогами

Тривога - ми
Солодка тривога
По жилах
По шкірі
У пальцях
У всьому чого
Торкатися можна
І з неба - стронцій
Відмоніторені душі
Профейсбучена радість
Майже реальна
Тональна
Фалічна і вагінальна...
Рай...

***

opium

вышел месяц из тумана
вынул ножик из кармана
(усна народна творчість)


нині місяць блідий - самота-а-а-а
чорне тло без зірок виглядає якось не так, як завжди
фасцинована я саме та
ти дивися, руками лише не торкай, щоби не залишити сліди

місяць - вбивця, різник почуттів
єдина молочна ріка і та потекла не в той бік, не в той дім, not this ocean
ти є тут, бо отак ти хотів
ну куди тепер спрямувати човен, щоб не налетіти на скелі у шторм?

нині місяць блідий - одинак
скажи, ну скажи, нарешті, все, що про мене не думаєш!
ніч зубами хапає за карк
і несе в невідоме, немов кошеня
всі чекання - нез"явлений знак
вся надія - гранітом навзнак
і по чорному білим - ім"я
знаєш, я, мабуть, краще піду, а ти залишайся із місячним сяєвом, сновидо...

***

Імпасто

Розмащуєш ласку по мені
Як мастихіном олійні фарби
Імпасто
Моя техніка граттажу шкіри досконала
Крапельки крові на язиці
Молекули поту
Звуки в синкопі б´ються об стелю
Контральто
Пальто
Сіре на вішаку
Заквітчана чиста білизна не нова
Всохлі віконні рами
Балкон і січневе болото двору
Усе в гармонії
Усе природньо
Усе в мені дотепер
Навіть ретуш зимових промерзлих дерев
Покручених паралітиків ночі...
Втираєш мене у себе
Мов ґрунт у незайману плоть полотна
Лазур стелі, кармін підлоги, цинамон меблів
Запах секрецій переслідував навіть після вертикальних водних потоків
Два дні
Два місяці раптом збігло
Праженим молоком самотності на плитку невизначеності
Два тижні - озеро
Чорне озеро з чорним намулом
Омиває береги мого шалу
Досконало
Усе доконало
Доконаний вид обов´язково почнеться із понеділка
Згіркла
Солодка вишня
Але ти віднедавна із Усевишнім
В парі
Й надалі
Ланц натягнути змастити педалі
Нашого парного велосипеда
Хочеш?

***

Популістам

Дешевизна ваших моноложних полілогів
Аж просвічує крізь одяг
Вишитий пустими фонемами
Наче камінням Сваровскі
Котрі лиш блистять від надміру люменів
Та цінність чужа їм у принципі
Проте говоріть
Говоріть
Не змовкайте
Не грюкайте створками вікон
Гриміть краще писком
Стукотіть механізмом гортані
Виштовхуйте звуки
Виштовхуйте звуки
У простір навколишній чистий
Над села і над міста
Їх ловитимуть внутрішні вуха
І складатимуть в скриньки з надіями
На ощасливлені очі
На обезглавлені гідри депресій
На майбуття без прокльонів...

***

 

краще зливи

навіть місяць не хоче дивитися більше в ці вікна
бо вони опустіли настільки, нагими зробились
бо будинок оцей став покрученим, наче каліка
бо колиска світів-міражів залишилась без билець
навіть вітер не дме в цих околицях - край без спокуси
сірі яблука падають долі з гілок того саду
що під вікнами цими проріс по слідах землетрусу
душетрусу і серцесмерчів, і нема на то ради
запустіння оте, я люблю декадентський твій подих
хай гниє та трава, що учора ще свіжістю пахла
бо лиш тлін стане домом насінню нової породи
тільки тлін, тільки ніч перед ранком порожня над дахом
мусить вмерти усе попереднє, зійти в літосферу
орхідеї не люблять пісків без води і поживи
заглядати і далі ув очі сліпому Гомеру?
краще зливи...

***

 

Є ріка, де вода не пливе…

Є ріка, де вода не пливе
Не шумить, але всотує в себе міста
І над нею мости підвісні з оберемків і зламів
Непричетних до того, що бачать надії
Крізь тоноване шкло пароплавних
Круглих вікон, ці теж нерухомі
Кілем вгрузлі в коралові води
І якщо придивитися, то
Накладаються труби на небо
Чорнотою і димом закляклим, як труп
Є ріка в міжбережжі лілово-блакитнім
Тло засіяне зернами чорного зілля
Цинамонові квіти
Бордові дерева
Білі айстри
АЙСТРИ!
БІЛІ!
Запищав пароплав, дим і далі, як мертвий
Дихають цифри: два нуль один нуль, два нуль один шість...
Білі айстри... Без підпису... На гобелені стіни...
Я проходила повз галерею



Партнери