Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Что управляет тобой, кто направляет тебя,
когда по дороге домой
думаешь о совершенном?
Когда голова твоя – так высоко-высоко,
над крышами и проводами,
но недалеко от земли, как стебель какой-то, колышется шея?
Кто вдруг хватает тебя
перед входом в кино или дверью кафе,
в какой-нибудь вечер, который занять получилось
не тем, чем хотелось, а тем, что далось?
Кто это прямо в твою диафрагму стучит,
колет невидимым шилом в брюшную аорту?
Это больной, сумасшедший внутри,
у которого все – не по-женски и не по-мужски,
а, скорее, по-детски – жестоко и прямолинейно.
Я – твоя речь, - говорит он, -
я – шут, и я – царь, - говорит он.
Пережимаешь сосуды
до уничтожения ритма,
не дышишь почти что, а он -
ежесекундно течет в любом капилляре.
А когда на секунду в течение дня замолчать?
А когда замолчать – посмотреть.
Посмотреть и бежать?
Посмотреть и остаться?
Это что-то внутри – то ли девочка, а то ли мальчик,
С волосами морскими,
Глазами морскими
И кожей морской
Говорит: утони
И ты – тонешь

2008



Партнери