Електронна бібліотека/Проза

Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
Завантажити

Ти стоїш у коридорі й дивишся на своє відображення у дзеркалі. Обличчя видається тобі химерним: воно ніби таке саме, але щось із ним не так. Таке відчуття, що це не ти. Що це хтось інший . Торкаєшся обличчя, затим дзеркала. І прокидаєшся.

Позіхаючи, бредеш у коридор, де висить дзеркало. Дивишся на своє відображення. І воно видається тобі якимсь химерним. Наче це ти у дзеркалі, і не ти. І чим довше дивишся, тим химернішим воно тобі видається. Торкаєшся обличчя так, як уві сні. Затим обережно торкаєшся дзеркала. І прокидаєшся.

Підводишся з ліжка. Нічого не тямлячи, роззираєшся навсібіч. Протираєш очі, витираєш спітнілого лоба. Зіскакуєш з ліжка і швидко йдеш у коридор. Заглядаєш у дзеркало, що висить на стіні. Наче все нормально. Полегшено зітхаєш. Але раптом відображення у дзеркалі стає якимсь химерним. То наче ти, і не ти. Хтось інший дивиться на тебе із дзеркала. Хтось із потойбіччя. Ти вже боїшся торкатись свого обличчя, дзеркала, але торкаєшся. Бо не можеш інакше. Тобі вже не на жарт лячно. І прокидаєшся.

Розплющуєш очі. Боячись поворухнутись, одними лиш очима оглядаєш кімнату. Поволі підводишся; намацуючи ногами долівку, встаєш з ліжка. Перелякано роззираючись, ідеш у коридор. До дзеркала. Нишком ступаючи, підходиш. Але зазирнути ще боїшся. Бо відчуваєш, що діється якась клята чортівня. За якусь хвилю таки підводиш очі. Дивишся на себе. Там не ти . Точно не ти. Хтось інший . Хтось із потойбіччя. Ти вже не торкатимешся рукою свого лиця, дзеркала. А раптом це ще сон і ти ніколи не прокинешся? Відображення тобі химерно осміхається, оскалюється злісним оскалом. Ти відчуваєш, як піт стікає з твого лоба. І прокидаєшся.

Зіскакуєш з ліжка, пулею мчиш у коридор. Підбігаєш до дзеркала і з розмаху вдаряєш по ньому кулаком. Скло з тріском розбивається. Уламки падають на підлогу, як у сповільненому кадрі якогось кінофільму. Ти проводжаєш поглядом ті уламки і в них бачиш відображення. Чиєсь. Не своє . Воно химерно оскалюється тобі, викривлене уламками. Ти дивишся на свою руку, яка стікає кров’ю, але не болить. Ти вже не знаєш, що думати і що робити. Як спинити це некероване безумство. І прокидаєшся.

Вирішуєш не вставати з ліжка. Ти лишишся в ньому, не підеш у коридор. Не заглядатимеш у дзеркало. До біса все. Дивишся на свою руку. Вона ціла. Крові немає. Тобі моторошно, але... та ні, все нормально. Це ж сон. Всього лиш сон, чорт забирай! Ти повернешся зараз на інший бік і спатимеш далі. А вранці встанеш, і все буде, як завше. Але дзеркало з коридору мабуть прибереш. Ти ще не знаєш, що так і не прокинешся. Що допельгангер[1] вирішив інакше.

 

Травень, 2015

 

[1] Допельгангер – двійник, темний бік особистості, антитеза ангелу-охоронцю.



Партнери