Сергій Жадан Вчора почався вересень і вона... Вчора почався вересень і вона зауважила, що все як раніше, але принаймні тепло, що торкалося річкового дна, нині стоїть при воді, ніби старий пірнальник. І що птахи в місті, шукаючи укриття від дощів, які цього року будуть рясними, якось по-дорослому дивляться на життя, наче діти з притулку, яким нарешті все пояснили. І школярі, яким би спати о цій порі, виходять із дому тихо, мов читачі з книгарні. Гріються зранку розчаровані квіткарі, продають перехожим квіти - яскраві, негарні. І час, який мав би минути – не минув, завмер. І той, хто писав щоранку, чомусь не пише. І те, що не боліло вчора – не болить і тепер. І ось від цього ще гірше. *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/sergiy_zhadan/vchora_pochavsya_veresen_i_vona.../