Платон Воронько Неначе пас на паровій машині... Неначе пас на паровій машині, Летить шосе, гойдається в очах. Зненацька – стоп!.. За трасою в шипшині Розлігся Час, Провітрився, прочах І задрімав. Наснились дні минулі: Незаймані степи – безмежна брагодать. Давно вже одкувалися зозулі, Лелеки й лебеді у теплий край летять. 0 господи, яка блаженна тиша!.. 1 стрепенувсь: – Хіба поспиш тепер! – Знов рушив пас, мільйони шин колише, Несе на барикади НТР. *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/platon_voronko/nenache_pas_na_paroviy_mashini.../