Платон Воронько Бредуть вербички в глибокості... Бредуть вербички в глибокості, В блакить ріки. В родини риб спішать у гості Явірники. І лугові дуби юрбою, Шумні, хмільні, Ведуть калину за собою По мілині: – Ходімо з нами, юнко мила! Не бійсь, мала! – Довкіл весна зеленокрила, Розмай тепла. Вона й мене бере за душу Коло Дніпра: – Скресай, біжи! А я не рушу: Крута гора. *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/platon_voronko/bredut_verbichki_v_glibokosti.../