Петро Гнида Диканька пасеться добре худібка у хуторах поблизу все тої ж диканьки пахне жасмином по церквах і келіях сонечко на ставах грається з банями і дзвіницями а ми деремось усе на верх мов на тутешню говерлу дуба хочеться ухопить за гілку наче за вуса кочубейового або заблукати серед бузку мов у лісі весела процесія не стихає серед гамору раптом гоголь микола із золотими зубами і говорить поукраїнськи із попами з Миколаївської церкви де мова наша на жаль в дефіциті повноводдя прочан наче вир ми залишаємось там серед люду серед писанок і ляльок і співу ніби відлуння утраченої нами колись вітчизни *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/petro_gnida/dikanka/