Олексій Ганзенко Сніг Ти ще продовжуєш з’являтися мені Бува в передсвіта́нковому сні, Але від цього сон вже не тіка, Хоч ти така ж самісінька, така, Яка була минулої весни, Як ще тоді приходила у сни. Здається, час твою красу лиш множить, Але тепер мене це не тривожить, Як не тривожить вранці навесні Лапатий білий березневий сніг…   1980 р.   *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/snig/