Михайло Драй-Хмара Поки не вмру, не перестану... Поки не вмру, не перестану Тебе шукати на землі І серце зоряного лану, Де Твої плинуть кораблі. Засклеплена в глухій яскині Моя бунтується душа — О, де те небо, де те синє, Що смертний біль її втіша? Дихни на неї, як в дитинстві, Що в землю з ненькою лягло, І не цурайсь мене — я син твій — І пригорни моє чоло. *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/mihaylo_dray-hmara/poki_ne_vmru_ne_perestanu.../