Мар´яна Савка О.Ч. Жінка Вийшла з його ребра Аж занадто ламкою Як стебло очерету Легко зламати Собі на сопілку Та чи треба йому та сопілка З голосом жінки Яка не дає заснути Не дає спокою Не дає жити у тиші Жінка вийшла з його ребра І пішла самотою Ламка як стебло очерету Яке однак не зламалося Бо в нім оселився вітер І тому вона йшла І звучала Між землею і небом Тож він так і не зміг заснути *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/mar´yana_savka/o.ch./