Любов Забашта Посвячення в хлібороби Ти віднині господар землі, І вона тебе прийме, як сина. Що для неї царі й королі, Як для неї найвище – людина! Та людина, що виоре лан, Його зерном засіє добірним, Що плекає віки його вірно, Щоб хлібів зашумів океан. Зодягай же вінок з колосків! Ти посвячуєшся в хлібороби! Щоб народу зростить ти зумів Хлібне зерно найвищої проби. Щоб ти честь хліборобську беріг, Передав її дітям і внукам, Від зорі хай цвіте до зорі Та твоя хліборобська наука. Гордо й певно землею ступай, Вона щедро за працю віддячить. Хай цар-колос вінча урожай, Твою працю сумлінну позначить. *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/lyubov_zabashta/posvyachennya_v_hliborobi/