Андрій Коваленко Нібелунги (психоделічна поема_уривок) Коли ми брате сиділи на палі нам і тоді хотілося жінку в бісову дупу нікчемні скрижалі коли томакою гатиш об стінку   Що є “The Wall” між двома світами лаштунки п`єси під назвою “Вищість” я вдягаю свій шолом з рогами тепер мене вже ніхто не знищить   Я піротехнік процесів абсурду на сцену ригнув тотемним чадом плазма шаманів мовою “урду” виперлась з пащі священним гадом   Що лазив прилюдно в жінок між ногами бо знав що у них там свербить з похмілля кінчали вони й вагітніли псами яких годували священним зіллям   Яких годували м`ясивом мітів жертовною кров`ю причинними снами і пси танцювали святого Віта й злягалися з жабами і павуками   Й родились істоти з картин мракобісся Атланти титани й генії кайфу вони забивали священні вісі в усі прадавні столиці карми   І все це було видовищем сцени забитим селом часів Нараями воно купалось в потоках сперми й дітей викидало в помийні ями   А виживали лише Нібелунги нащадки Атлантів повій і дзену співали дико сміялися лунко і замок-світ перенесли на сцену *** В партері тишком дрочили йоги всі ероталії мертвого духа раби цілували свинячі ноги а ті від екстазу скажено хрюкали   А я сидів-кайфував на палі плював на мертвотний оскал Джоконди вона була гола й у жлобських сандалях й між ніг запихала слизьку анаконду… *** Скачено із сайту Буквоїд 2008-2024 http://bukvoid.com.ua/library/andriy_kovalenko/nibelungi_psihodelichna_poema_urivok/