Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Туга за Гетьманом: рецензія на «Антиукраїнець, або Воля до боротьби, поразки чи зради» Олександра Савченка
Публіцистиці притаманний певний рівень абстракції, що часом балансує на межі банальщини — така природа жанру.
Запорукою від профанації зазвичай слугує науковий вишкіл автора, що дозволяє вивести причинно-наслідкові зв’язки навіть з тривіальної хронології.
Доктор економічних наук Олександр Савченко спробував свої сили в політико-історичному аналізі: «Антиукраїнець, або Воля до боротьби, поразки чи зради» (К.: Самміт-Книга, 2017), балансуючи на лезі максимального спрощення понять.
У підмурівку авторської методології — два наріжні камені. По-перше, «теорія нечітких множин до аналізу соціальних та історичних явищ» (ідеться про взаємопроникні середовища).
По-друге, часовий детермінізм: «Чим більш віддалені історичні події, тим менший їх вплив на сьогодення».
На побутовому рівні виглядає переконливо. Дійсно, військові успіхи Олега чи Святослава мало зв’язані з сучасною Українською державою, натомість наслідком поразки Директорії стали три Голодомори, Друга світова війна, загибель мільйонів українців.
Водночас невідомо, як склалася б світова історія, якби Володимир за геополітичний орієнтир обрав Рим, а не Візантію (хрещення Русі робилося ще нерозділеною Церквою), чи козаки пристали б на пропозицію Дорошенка, а не Богдана й обрали союзником Стамбул, а не Москву.
Ці приклади і аналіз історії Незалежної України, зроблений О.Савченком на базі досвіду власної роботи на високих державних посадах та «інсайдерської інформації», доводить, що у виборі альтернативи (дихотомія вибору) надто багато особистісного: роль «батька нації» в історії народу важко переоцінити, проте українці свого Ататюрка не мали.
Водночас покликання публіцистики — навчити маленького українця зростати інтелектуально, понад рівень побутового узагальнення.
Книга містить декілька тез, вартих популяризації: «Покарання за фінансові та економічні злочини є важливим заходом боротьби з кризами. Без каральних акцій держави проти фінансово-економічних злочинів кризи стають перманентними, вони ніколи не закінчуються», — стверджує О.Савченко й робить логічний висновок: «Якщо влада не може покарати злочинців, її треба міняти», — проте всіляко уникає називати прізвища генераторів корупції.
Крім традиційних трьох гілок влади, О.Савченко виділяє ще дві: корупційну і вплив з-за кордону (РФ, ЄС, МВФ, США). Тому «Україні потрібен не арбітр, а патрон».
Те, що будь-якій молодій, новоствореній, а тому організаційно й економічно слабкій державі потрібен геополітичний «дах», було зрозуміло всім, крім «українських» можновладців.
Точніше, своїм «дахом» вони вважали Рашу — й отримали соціо-економічну, а українці — війну. До початку 2000-х Україна мала шанс стати «європейським Ізраїлем» для США.
Наразі місце зайняте. Треба дуже потрудитись українським дипломатам, щоби зацікавити когось із сильних світу цього нашою державою (не територією, не країною, а саме державою).
Не списуючи з можливості зацікавити нами США, треба думати щодо розширення взаємин із Британією та Францією.
Проте, як значить автор, передумовою цього має бути зміна влади: ім’я відповідального за зовнішню політику добре відомо.
Не зневірою в українців, а констатацією факту є висновок О.Савченка, що зсередини владу злодіїв-олігархів не зламати. Для цього в народу бракує можливостей, тоді як у олігархів їх неміряно. Тож «американська адміністрація сама має стати диктатором-реформатором».
Місцями на догоду побутовій логіці газетних кліше автор заходить у суперечності та хибні висновки, як-то: «Вічним історичним ворогом України є Росія». Насправді цим ворогом є російський «суперетнос» (у розумінні сина Н.Гумільова).
Узаконити «авторитарно-професійний тип правління» може лише нова Конституція, та про це у книжці анічичирк.
Натомість виникає будована на піску ідея «сильного прем’єра» при «слабких парламентові і президентові», причому останній обирається всенародно.
Олександр Савченко пропонує (правильно, та нездійсненно) спертися на «американську адміністрацію». Для цього і владу слід влаштовувати на американський лад. Утім мрії часом збуваються — бо ж Україна таки знудьгувалася за Гетьманом.
Костянтин Дикань
Коментарі
Останні події
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка