Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Літературний дайджест

13.10.2017|09:59|Yakaboo

8 книжок для справжньої осені

Восени хочеться читати історії, які затягують. Вони можуть зігрівати, яктепле какао чиінтригувати, яккава зперцем чилі.

Можуть бути тягучими, як гарячий шоколад чи насиченими, як імбирний чай. У цій добірці пропоную кілька книг на осінь з історіями на різний смак.

То є Львів. Колекція міських історій

Новинка цьогорічного Форуму видавців неймовірно пасує до осінньої пори року, як зрештою, й осінь ідеально пасує Львову. Це короткі розповіді-спогади про місто від відомих людей — не обов’язково львів’ян, але неодмінно тих, у кого з цим містом є своя історія. Про новорічну вечірку, організовану на круглій сцені одного невеликого театру. Про городики з полуницями між старих львівських кам’яниць. Про стару залізничну гілку, яка зміїться на Личакові і колії якої давно поросли травою. Ця книжка стала для мене путівником вулицями, де раніше не бувала і ностальгійним компасом для тих напрямків, куди давно не зазирала. Магія Львова, захована у ній, доступна не лише тим, хто добре знає місто. Майже кожна історія має чим зачепити, вразити, насмішити чи розчулити.

Ребекка. Дафна Дю Мор’є

Цього року Дафна Дю Мор’є нарешті заговорила українською. Її найвідоміша книга — стовідстотково осіннє читання. Це коктейль із трилера, детективу і готичного роману. Похмура атмосфера старого англійського замку, привиди минулого, інтрига, що так майстерно балансує на межі вигадки та реальності. Коли дощ тарабанить по вікнах, а у вас горнятко гарячого чаю і тепла ковдра, ця історія стане прекрасним, хоч і злегка моторошним доповненням осіннього дня.

Резервація гоблінів. Кліффорд Сімак

Дія цього короткого оповідання відбувається у жовтні й вам неодмінно захочеться теж прогулятися схилами заповідника та випити жовтневого елю. А сюжет може видатися дивним, як і герої — але навіть написані грубими мазками, вони якось швидко стають близькими. Шаблезубий домашній тигр Сильвестр, неандерталець Але Оп чи сварливий гоблін О’Тул. Оповідання має і цікавий посмак, з роздумами, що для нас у житті найдорожче.

Книга Судного дня. Конні Вілліс

Книжка, яку я забрала з книгарні тому, що хотілося чогось фантастичного — космосу, зірок, далеких подорожей, майбутнього. Але опис заманив у далеке середньовічне минуле. У Оксфорді працює факультет історії, де практикують подорожі у минуле. Винайшли машину, подумали про те, як уникнути ефекту метелика. І фанатично налаштована молода студентка Ківрін вирішує зганяти у середньовіччя, побачити його своїми науковими очима. Начебто все прораховано: ясно, у який рік вона потрапить, як маскуватиметься під місцеву, коли повернеться назад. Та, звісно, щось пішло не так. І потрапила вона не туди, куди планувала. Історія, в якій від фантастики — хіба машина часу, на 600 сторінок, без екшну, і з простою в кінці, але таємничою протягом усієї книги, інтригою — таку ще треба вміти написати. Я не могла відірватися.

Міленіум. Стіг Ларсон

Якщо ви досі відкладали знайомство з трилогією «Міленіум», осінь — найкращий час для того, щоб почати. Це шведський детектив з похмурим настроєм і дуже харизматичними головними героями — хакеркою Лісбет Саландер і журналістом Мікаелем Блумквістом. Історія з тих, які не варто починати читати на ніч — бо, можливо, поспати вам цієї ночі не вдасться, так вона затягує;) Крім детективної лінії, яку нелегко розлущити, Ларсону вийшло дивовижно круто описати побут героїв, роботу журналу, в якому працює Блумквіст. Здається, наче і ти живеш десь у Стокгольмі чи щодня приходиш у редакцію «Міленіуму».

Ключ із жовтого металу. Макс Фрай

Історія в антуражі старої Праги, Кракова і Вільнюса — чи треба ще якісь додаткові стимули, щоб почати читати цю книжку?:) Вона — сама осінь, з нескінченною кількістю філіжанок кави на її сторінках і таємницями, за якими головний герой Філіп ганяється вузькими вуличками містичних міст. А якщо по прочитанні руки потягнуться купити квитки на поїзд чи літак і пройтися тими ж вуличками — це магія книги, жодних сумнівів;) 

Музей покинутих секретів. Оксана Забужко

Цей товстенький фоліант з першого погляду лякає своїми розмірами. Але як тільки починаєш читати, випірнути з виру захопливої сімейної саги дуже важко. Це паралельна історія кількох поколінь, це історія нашої країни, для когось неоднозначна, бо тут багато про УПА і вже більш близька, початку 2000-х, в якій ми наче і жили, але здається, що це було не з нами. Таємниці, які проходять через півстоліття, сни, містика, переплетена з реальністю. Забужко майстерно поєднує все це, присмачуючи своєю фірмовою, «густою» мовою, і від цього читати роман — ще більша насолода.

Спокута. Іен Мак’юен

Цю книгу я свого часу читала після того, як мене вразив фільм, знятий за нею. Сумний, пронизливий, болючий і книга така ж. Тут випадковості вирішують усе. І доля двох закоханих могла б скластися по-іншому, якби не… Роман у романі, книга у футлярі, нашарування, кілька фіналів — хоча він насправді один, але сентиментальний глядач/читач може обрати собі той, який більше подобається. У похмурий листопадовий день ця книга вас не зігріє, але й не залишить байдужим.

Лілія Баранич 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери