Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Чечня, Грузія, Україна... Хто наступний?
У книгарнях з’явився світовий бестселер, який розкриває правду про приховані злочини Кремля
Найменші ілюзії щодо того, з ким маємо справу на Донбасі та в Криму, остаточно руйнуються, коли знайомишся з книжкою «Війни Путіна. Чечня, Грузія, Україна: незасвоєні уроки минулого», випущеної харківським видавництвом «Віват» за програмою «Українська книга». Її автор — Марсель Х. Ван Херпен — експерт з питань безпеки у Східній Європі та на терені пострадянських країн, керівник аналітичного центру Cicero Foundation в Маастріхті (Нідерланди).
Вперше авторитетним західним аналітиком систематизовано злочини вищого політичного керівництва Російської Федерації, зокрема, В. Путіним.
Книжка починається з ретроспективного огляду зародження Російської імперії, розбудованої шляхом постійних завоювань прилеглих територій до Московського князівства. Згадуючи часи від Івана Грозного до Миколи ІІ, автор приходить до висновку, що всі реформи в деспотичній Російській державі відбувались одразу, як вона зазнавала поразок у загарбницьких війнах. Ця тенденція мала своє продовження й у ХХ ст., коли СРСР програв війну в Афганістані. В результаті з’явилась Горбачовська «перебудова», яка виявилася невдалою спробою переформатувати Союз, щоб запобігти його розпаду.
Марсель Х. Ван Херпен виокремлює чотири корені російського імперіалізму: географічне положення, економічна система, сталі традиції експансії та свідома політика експансії, здійснювана керівною елітою російської влади. Саме в цих координатах відбувались і, власне кажучи, відбуваються, коли йдеться про сучасну Україну, криваві війни нинішнього російського правителя В.Путіна.
Незасвоєними уроками минулого, як стверджує автор, можна вважати трагічні, а точніше, катастрофічні події в Чечні, що відбулися під час так званих Першої і Другої чеченських воєн. Те, як вони велись регулярними військами РФ проти нечисленної армії новоутвореної Ічкерії, а головне — проти місцевого цивільного населення, має стати предметом детального розгляду Міжнародним трибуналом у Гаазі.
Килимові бомбардування Грозного 1995 р. російською авіацією голландський аналітик прирівнює до бомбардувань Дрездена в роки Другої світової війни, коли в столиці Чечні, за оцінками російських правозахисників, загинуло від 25 до 29 тисяч (!) мирних жителів.
Дії російської армії в збройному конфлікті в Чечні автор розглядає за шістьма категоріями. Це: нальоти, використання найманців (контрактників), проведення чисток (зачисток) (читай — фізична ліквідація. — Авт.), створення так званих фільтраційних пунктів (читай — сучасних концентраційних таборів. — Авт.), здійснення «насильницьких зникнень», чеченізація (читай — стравлювання представників одного етносу. — Авт.).
До речі, слову «зачистка» Марсель Х. Ван Херпен приділив особливу увагу, оскільки цей термін дуже часто, можна навіть сказати — тотально — почав використовуватися російським політикумом з приходом до влади Путіна. І як тут не згадати одного з прихильників його внутрішньої та зовнішньої політики екс-депутата Держдуми РФ В’ячеслава Ніконова — онука горезвісного сталінського наркома Молотова. Типовий російський шовініст у дні Революції Гідності неодноразово в ефірі центральних російських каналів заливався слиною, вимагаючи «зачистити» Майдан.
Саме в Чечні Росія наочно продемонструвала небажання дотримуватися міжнародних угод, які запобігають масовому знищенню цивільного населення під час збройних конфліктів. Автор у книжці наводить шокуючі факти використання збройними силами РФ забороненого озброєння взимку 2000 року в містах і селах Чечні. Всупереч Женевській конвенції була застосована важка вогнеметна система (ТОС-1) — наземна установка для запуску запалювальних ракет, яку в російській армії цинічно називають «Буратіно». Між іншим, її слід помітили і в Україні, коли Росія таємно перекидала цю зброю масового ураження для підтримки бойовиків на Донбасі.
Часто у своїй розвідці голландський аналітик цитує Анну Політковську — опозиційну російську журналістку українського походження, вбиту 2006 р. за правозахисну і професійну діяльність. Марсель Х. Ван Херпен згадує її в контексті розкриття ще одного жахливого злочину російської солдатні. Автор наводить цитату, яка належить кореспондентові газети The Guardian — Кристині Курчаб-Редліх: «Підривання людей — чи то живих, чи мертвих — [...] стало найновішим методом у діяльності федеральної армії у цьому конфлікті. Прикладом найрезультативнішого застосування цього методу були події 3 липня [2002 року], коли у містечку Мескер-Юрт було зв’язано і підірвано 21 особу — чоловіків, жінок та дітей, а їхні рештки викинули у рів. Такий метод позбавлення життя жертв був, із точки зору виконавців, високоефективним, оскільки унеможливлював підрахунок тіл чи взагалі їхнє виявлення».
Описувані західним журналістом обставини знищення ув’язнених людей різної статі й віку російськими військовими дають підстави прирівняти їх до нацистів часів Третього рейху, зокрема до підрозділів SS-Einsatzgruppen, злочини яких не підлягають строку давності.
Херпен жорстко критикує міжнародну спільноту, особливо європейських країн, які не спромоглися критично поставитися до всіх злочинів, скоєних Росією в Чечні. Керівники держав, що входять до Європейського Союзу, тривалий час вважали, що події на Кавказі є внутрішнім конфліктом Російської Федерації, а війна з непокірними чеченцями розглядалась ними як збройна боротьба з ісламським тероризмом. Це в результаті призвело до подальшої військової експансії Росії спочатку в Грузії, а потім — і в Україні.
Дуже часто від українських політологів можна почути тезу, що російський народ у загальній масі не несе відповідальності за вище керівництво своєї країни. Марсель Х. Ван Херпен спростовує цей стереотип, оскільки російське суспільство неодноразово демонструвало свою готовність до сприйняття геноциду по відношенню до чеченців, інгушів, дагестанців, а тепер — ще й татар в анексованому Криму, які не забули сталінські депортації, смерть сотень тисяч співвітчизників, знищення майна, каліцтво і внутрішньо готові до реваншу.
Пророчо сьогодні звучать слова колишнього президента Чехії Вацлава Гавела, сказані ним ще 1997 року в інтерв’ю кореспондентові газети Le Monde, і якими Марсель Х. Ван Херпен закінчує свою книжку: «Я вже казав це багато разів: якщо Захід не стабілізує Схід, то Схід дестабілізує Захід».+
Тарас ГОЛОВКО
Коментарі
Останні події
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"