Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Епос про зайчика
Іван МАЛКОВИЧ, Софія УС. Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами.– Київ:А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, різні роки. – 32 с.
Без сумніву, «Мед для мами» – один із найвидатніших дитячих хітів видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Навіть враховуючи всю епопею про Гаррі Поттера. Книжка українських авторів, що витримала на сьогодні шість перевидань (перше – аж 2007-го), переклади двома мовами (англійську й російську) і яку десятки разів зачитали українські мами й тати. (Яка, сказати по щирості, більшості з них уже добряче набридла!) Спробуємо розібратися, в чому її секрет.
Отож, найперше, це героїчна історія, в якій усі себе впізнають. Мама захворіла, її синочок, маленький Зайчик, мамі співчуває й дуже хоче допомогти. Проте він ще дуже маленький, тому принести меду для маминого хворого горла – це для нього справжній подвиг. Недаремно історія називається «Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами». Адже місто таке ВЕЛИКЕ, а дитина в ньому – така маленька. Хіба кожен зважиться відправитися по мед самостійно, без дорослих?
Друге – це історія з перипетіями, у якій одна небезпека змінюється на іншу й читачі повсякчас співпереживають головному героєві. По-справжньому співпереживають, адже вони, теж маленькі, можуть уявити, як почувається Зайчик у кожній із ситуацій. Судіть самі: спершу захворіла Зайчикова мама (це велике лихо!); відтак перекопали вулицю, так що Зайчикові непросто потрапити в крамницю по цілющий мед; є мед – але Зайчик не знає, як потрапити додому; ось Зайчик уже начебто йде додому, але тут насувається вечір, і все стає таким страшним… Потім мед падає у воду, і знову треба добиратися додому… Але тим потужнішим є катарсис наприкінці оповідання, коли мама і її синочок нарешті зустрічаються. І ці почуття, повірте, переживав кожен маленький зайчик.
Фото зі сторінки kira-nessis.livejournal.comЗ попереднього пункту ви переконалися, що це дуже майстерно прописана історія. Тут Іванові Малковичу й Софії Ус можна лише аплодувати. Але є ще пункти. Приміром, третій – головний герой дорослішає і робить перші самостійні висновки. Адже всі дорослі люблять історії, що чомусь повчають, правда? Так ось, «Мед для мами» не має жодної очевидної дидактики. Але з казки Малковича й Ус усі дітки зроблять приблизно такі важливі висновки: (1) місто – велике, в ньому можна заблукати. Тож (2) самим іти в місто небезпечно, якщо не знаєш дороги. Також (3) треба знати свою домашню адресу. (4) У біді тобі можуть допомогти друзі. І нарешті – (5) якщо тебе немає вдома, мама за тебе дуже хвилюється. Мама тебе шукає. І неодмінно знайде. І мало не забули ще два: (6) мед – цілющий для горла; (7) про тих, кого любиш, треба піклуватися.
Кожен знає, що в дитячих книжках особливу роль відіграють ілюстрації. Софія Ус намалювала неймовірну історію: фінальна сцена зустрічі мами й Зайчика в ній струменить любов’ю і теплом (може, це ще й тому, що книжку загалом намальовано в теплих осінніх тонах). Емоції передано вдало і зрозуміло: там, де Зайчикові страшно, читачеві також страшно, там, де Зайчик збентежений величезними міськими натовпами, маленький читач також відчуває збентеження. Цікаво здогадуватися, про яке місто йдеться в оповіданні: за малюнками схоже на Львів із його центральною площею та ратушею (окрім хіба що річки, що оперізує місто), але пелікан зустрічається такий, який у Дніпрі плавав. Тож ви можете самі подумати, про яке місто йдеться. Може, навіть про ваше?
Ольга Купріян
Коментарі
Останні події
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"